UA : Проаналізовано складні процеси трансформації глобального інформаційного суспільства в
«суспільство знань». Відмічено, що «суспільство знань» є важливим фактором і умовою формування
інтелектуального потенціалу нації. З цією метою проаналізовано зарубіжний досвід становлення і
розвитку «суспільства знань». Предметом дослідження є «суспільство знань» як вищий етап
розвитку інформаційного суспільства. Мета наукового дослідження – виявити детермінанти
трансформації глобального інформаційного суспільства в «суспільство знань» як фактор
формування інтелектуального капіталу нації. В основі дослідження – досвід зарубіжних країн у
сфері освіти, науки, технологій, що дозволив сформувати високоінтелектуальні нації. Досліджено
категорію «інтелектуального каптіалу нації», пов’язаного зі сферою освіти та науки. Для побудови
«знаннєвого суспільства» має зростати «знаннєвий людський потенціал», а показники, що
характеризують «знаннєве суспільство» мають спиратися на показники інтелекутального та
технологічного розвитку нації. На наших очах формується нове покоління людей «покоління NEXT» з
новими інформаційними здібностями. Методи – синергетичний, соціоаксіоліогічний та
соціоантропологічний, що базуються на виявленні людських здібностей, самореалізації та
креативній компоненті, самоорганізації людини і суспільства. Наукова новизна – в дослідженні
«знаннєвого суспільства» як вищого етапу розвитку трансформації суспільства від інформаційного
до «суспільства знань». Результат дослідження – створено концепцію «суспільства знань» та
з’ясовано шляхи його формування. Висновок - знання виступають основною умовою виробництва і
домінуючим засобом досягнення високих соціально-економічних результатів, для чого необхідно
абсорбувати знання у всі сфери життєдіяльності суспільства. Практичне значення дослідження в
тому, що розроблено напрями оптимізації інноваційно-активної стратегії «знаннєвого суспільства»
за доби глобалізації, що пов’язані з розвитком ринкової економіки, бізнесу і підприємництва.
Висновок – представлено цілісне уявлення трансформації глобального інформаційного суспільства в
«суспільства знань» як фактор формування інтелектуального потенціалу нації
RU : Проанализированы сложные процессы трансформации глобального информационного общества в
«общество знаний». Отмечено, что «общество знаний» есть важным фактором и условием формирования
интеллектуального потенциала нации. С этой целью проанализирован зарубежный опыт становления и
развития «общества знаний». Предметом исследования есть «общество знаний» как высший этап развития
информационного общества. Цель исследования – выявить детерминанты трансформации глобального
информационного общества в «общество знаний» как фактор формирования интеллектуального капитала
нации. В основе исследования – опыт зарубежных стран в сфере образования, науки, технологий, что позволило
сформировать высокоинтеллектуальные нации. Исследована категория «интеллектуального капитала нации»,
связанного со сферой образования и науки. Для строительства «общества знаний» должен возрастать
«человеческий потенциал в сфере знания», а показатели, которые характеризуют «общество знаний» должны
опираться на показатели интеллектуального и технологического развития нации. На наших глазах формируется
новое «поколение next» с новыми информационными способностями. Методы – синергетический,
социоаксиологический и социоантропологический, которые базируются на выявлении человеческих
способностей, самореализации и креативной компоненте, самоорганизации человека и общества. Научная
новизна – в исследовании «общества знаний» как высшего этапа развития трансформации общества от
информационного к «обществу знаний». Результат исследования – создано концепцию «общества знаний» и
определены пути его формирования. Вывод – знания выступают основным условием производства и
доминирующим способом достижения высоких социально-экономических результатов, для чего необходимо
абсорбировать знания во все сферы жизнедеятельности общества. Практическое значение исследования в том,
что разработаны направления оптимизации инновационно-активной стратегии «общества знаний» в условиях
глобализации, которая связана с развитием рыночной экономики, бизнеса и предпринимательства. Вывод –
представлено целостное представление трансформации глобального информационного общества в «общество
знаний» как фактор формирования интеллекутального потенциала нации.
EN : The complex processes of transformation of the global information society into the "knowledge society" are analyzed. It is
noted that the "knowledge society" is an important factor and condition for the formation of the nation's intellectual potential. To this
end, the foreign experience of the formation and development of the "knowledge society" has been analyzed. The subject of the study
is the "knowledge society" as the highest stage of the development of the information society. The aim of the study is to identify the
determinants of the transformation of the global information society into a "knowledge society" as a factor in the formation of the
nation's intellectual capital. The research is based on the experience of foreign countries in the sphere of education, science, and
technology, which has made it possible to form highly intelligent nations. The category of the "intellectual capital of the nation",
connected with the sphere of education and science, was studied. To build a "knowledge society", the "human potential in the field of
knowledge" should increase, and the indicators that characterize the "knowledge society" should be based on the indicators of
intellectual and technological development of the nation. We are the witness of the fact that a new "generation next" is being formed
with new information capabilities. Methods - synergistic, socioaxiological and sotsioantropological, which are based on the
identification of human abilities, self-realization and creative component, the self-organization of man and society. Scientific novelty
is in the study of the "knowledge society" as the highest stage in the development of the transformation of society from the
information to the "knowledge society". The result of the research is the creation of the concept of a "knowledge society" and the
ways of its formation are determined. Conclusion - knowledge is the main condition of production and the dominant way to achieve
high socio-economic results, for which it is necessary to absorb knowledge in all spheres of society. The practical significance of the
research is that directions have been developed for optimizing the innovative-active strategy of the "knowledge society" in the
context of globalization, which is associated with the development of a market economy, business and entrepreneurship. Conclusion -
a holistic view of the transformation of the global information society into a "knowledge society" is presented as a factor in the
formation of the nation's intellectual potential.
