UA : Дипломна робота - 62 стор., 63 джерела.
Об’єктом дослідження є німецький побутовий анекдот професійної тематики, а предметом є мовні засоби репрезентації представника певної професії у німецькому побутовому анекдоті.
Мета роботи: вивчення мовних засобів репрезентації представника таких професій, як поліцейський, юрист, політик, лікар, програміст, у німецькому побутовому анекдоті.
Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії комічного, (М.М. Бахтин, І.Е. Сніховська та ін.), теорії стереотипів (О.В. Бєлова О.В., Е. Бартминський, І. Панасюк) та гумористичного дискурсу (В.І. Карасик, В.В. Химик та ін.).
Отримані результати: Розглянуті нами стереотипи пред¬ставників 5 професій, а саме поліцейсь¬кого, юриста, політика, лікаря, програміста мають лінгвокультурну зна¬чущість і не тільки у плані розуміння їх типових характеристик, але й у плані вивчення гумористич¬ного сприйняття їх образів. Більшість визначених нами стереотипних харак¬теристик є негативними.
Гумористичний ефект/гумористична конотація визначається тематикою, аксіологією, спрямованістю комунікації, зорієнтованої на виявлення невідпо-відностей або ж алогічних суперечностей у реальному житті, що зумовлю¬ють виникнення сміхового ефекту. Серед найважливіших засобів створення комічного ефекту слід назвати: мовну гру слів або значень (полісемія, омонімія), метафорика, елементи мовного алогізму та чорного гумору (найменування, що викликають первинну реакцію зворотну сміховій) тощо.
Ключові слова: побутовий анекдот, стереотип, ефект несподіва-ності, ефект комічного, мовна гра, каламбур.
DE : Die vorliegende Diplomarbeit bezieht sich auf die Problematik der
Berufsstereotype unter komischem Gesichtswinkel. Die Aktualität des erforschten
Themas ist durch ein hohes Interesse der modernen Linguistik zum Phänomen des
Komischen, sowie zu komplizierten Prozessen der Stereotypisierung des
deutschsprachigen regionalen Vertreters zu erklären. Das läßt sich anhand einer
meist standhaften und zugleich flexiblen Gattungen wie der Witz ausführen.
Der Witz widerspiegelt die wichtigsten professionelle und kulturelle
Stereotype. Die festgestellten und analysierten Vorstellungen der Deutschen über
Polizisten, Juristen, Politiker, Ärzte und Programmierer sind nicht nur aus
landeskundlicher Sicht wichtig, sondern sie lassen auch die Besonderheiten ihrer
komischen Wahrnehmung begreifen. Die meisten erforschten Charakteristika der
Berufsvertreter sind negativ. Anhand dieser Stereotype werden solche menschliche
Eigenschaften, wie Intelligenz, Charakter charakterisiert.
Der Humoreffekt, der in der Witzsituation entsteht, hängt von der Thematik
des Witzes, sowie von der Ausrichtung der Kommunikation ab. Die letzte ist auf
die Enthüllung der alogischen Widersprüche orientiert. Unter den wichtigsten
Mitteln, die für den Humoreffekt dienen, ist das Wortspiel zu nennen, das auf der
Polysemie oder Homonymie gründet. Das Wortspiel kann nicht nut auf der
lexikalischen Ebene zum Vorschein kommen, es kann auch phonetischgraphischen und morphologische Natur haben. Die Abweichungen auf der
dialektalen Ebene, Antroponymik sind im Witz auch von Bedeutung.
