Структурно-семантичні модифікації прислів’їв в іспанському газетно-публіцистичному дискурсі

Abstract

UA : Дипломна робота – 87 стор., 122 джерела. Об'єкт дослідження : іспаномовні прислів’я, що функціонують в газетно-публіцистичному дискурсі. Мета роботи: вивчення сучасних процесів модифікації та виявлення структурно-семантичних параметрів іспаномовних прислів’їв в газетно-публіцистичному дискурсі. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії пареміології (К. Абдулаев, Р.Ф. Андреева, Г.Д. Сідоркова, Ю.П. Солодуб, Г.Л. Пермяков) та дослідження прислів’їв в публіцистичному дискурсі (А.А.Алексєєва, Л.П. Жукова, А.І. Крилов, Г.В.Слюсаренко). Отримані результати: в результаті проведеного аналізу структури і семантики прислів’їв встановлені, систематизовані і статистично оброблені дані про основні типи трансформацій паремій. Найпоширенішими видами трансформації прислів'їв є розширення компонентного складу та зміна форми лексичної одиниці (в основному, однієї); структурно-семантичні трансформації, перш за все, пов'язані зі зміною компонентного складу вислову та не тягнуть за собою радикальних змін сенсу прислів'їв. Деякі теоретичні проблеми модифікування прислів'їв в іспанській мові недостатньо глибоко вивчені. Мало вивчено питання функціонування трансформованих паремій в текстах іспанських друкованих ЗМІ. Виявлені закономірності розташування прислів'їв в антикульмінаційній та кульмінаційній частинах статті та їх функціональний потенціал. Прислів'я, як в конвенційній, так і в модифікованій формі, реалізуються переважно в антикульмінаціі.

IS : El objeto del estudio en este trabajo es modificaciones estructural-semánticas de proverbios en el discurso periodístico español. El objetivo consiste en estudiar los procesos modernos de modificación e identificar los parámetros estructurales y semánticos de los refranes espa ñoles en el discurso periodístico. La base teórica y metedológica: disposiciones clave de la teoría de la paremiología (K. Abdulaev, R.F. Andreeva, G.D. Sidorkova, Y.P. Solodub, G.L.Permyakov) y el estudio de los refranes en el discurso periodístico (A.A.Alekseeva, L.P. Zhukova, A.I. Krylov, G.V. Slyusarenko). Los resultados obtenidos: como resultado del análisis de la estructura y semántica de los refranes se establecen, sistematizan y procesan estadísticamente los datos sobre los principales tipos de transformaciones de paremias. Los tipos más comunes de transformación de proverbios son la expansión de la composición de los componentes y el cambio de forma de la unidad léxica (principalmente una); Las transformaciones estructurales-semánticas, en primer lugar, están vinculadas al cambio de la estructura componente de la expresión y no implican cambios radicales del sentido de los refranes. Algunos problemas teóricos de la modificación de refranes en español no están suficientemente estudiados. La cuestión del funcionamiento de las paremias transformadas en los textos de la prensa escrita española ha sido poco estudiada. Se revelan las regularidades de la ubicación de los proverbios en las partes anti-culminante y culminante del artículo y su potencial funcional. Los proverbios, tanto en forma convencional como modificada, se implementan principalmente en anticulminación.