Вплив стилю сімейного виховання на самооцінку дитини молодшого шкільного віку

Abstract

UA : Робота виклади на 80 сторінок, 4 рисунка, 1 таблиця. Перелік посилання включає 64 джерела. Об’єкт дослідження - самооцінка дітей молодшого шкільного віку. Важливою частиною у встановленні дитини у суспільстві, а саме у колективах таких як клас, школа, спортивні або творчі гуртки, є самооцінка. Бо вона являє собою основу умілого будування складних для дитини відносин з іншими людьми. Лише завдяки вмінню аналізувати власні здібності та вчинки, надавати їм ту чи іншу оцінку дитина може зрозуміти власну цінність, і завдяки чому побудувати особисту самооцінку. Самооцінка на кожному віковому етапі людини є дуже важливою,тому що вона безпосереднім чином впливає на якість перш за усе психологічного, а згодом і соціального життя. Але самооцінка дитини є дуже сприйнятливою, на неї впливає кожен день багато зовнішніх факторів таких як: вчитель, однолітки, кіно, але особливим чином і найголовнішим впливає саме сім’я. Родина є основою основ для ще не встановленої та не зміцненої самооцінки дитини. Насамперед сім’я є визначаючим фактором у встановлені особистості дитини, а згодом і її життєвого шляху та особистого вибору. Батьки виступають основним мірилом норми та прикладом для наслідування. Дитина не аналізує погані чи добрі стосунки у батьків, він просто копіює їх життя складаючи у підсвідомість життя батьків як еталон. Тому діти від народження отримують установки, ролі, систему поглядів, методів будування відносин у суспільстві, а також емоційний, когнітивний, соціальний і навіть фізичний шлях розвитку власної особистості. Аналізуючи самооцінку можна продемонструвати, як саме самооцінка ілюструє нервово - психічне здоров’я дитини молодшого шкільного віку. Сім’я є тим джерелом сили, натхнення та ресурсом для дитини яке безпосередньо може вплинути на її якість життя як у школі, так і взагалі у суспільстві. Саме стосунки у сім’ї є основною проблемою неадекватної самооцінки у дитини як у завищений так і в занижений бік. Наукова новизна полягає в теоретичному й експериментальному дослідженні питання взаємозв’язку самооцінки дитини та стиля сімейного виховання, обґрунтовано важливість впливу міжособистісних відносин у сім’ї на особистість дитини молодшого шкільного віку.

EN : The work is presented on 80 pages, 4 figures, 1 table. The list of references includes 64 sources. The object of the study is the self-assessment of children of primary school age. An important part of establishing a child in society, namely in teams such as class, school, sports or creative clubs, is self-esteem. Because it is the basis of skillful building of difficult for the child relationships with other people. Only through the ability to analyze their own abilities and actions, to give them one or another assessment, the child can understand their own value, and thanks to which to build a personal self-esteem. Self-esteem at every age is very important, because it directly affects the quality of first of all psychological and then social life. But a child's self-esteem is very receptive, it is influenced every day by many external factors such as: teachers, peers, movies, but in a special way and most importantly influenced by the family. The family is the basis for the not yet established and not strengthened self-esteem of the child. First of all, the family is a determining factor in the established personality of the child, and later in his life path and personal choice. Parents are the main measure of the norm and an example to follow. The child does not analyze the bad or good relationships of the parents, he simply copies their lives, subconsciously compiling the lives of the parents as a standard. Therefore, children from birth receive attitudes, roles, systems of views, methods of building relationships in society, as well as emotional, cognitive, social and even physical development of their own personality. Analyzing self-esteem can show how self-esteem illustrates the nervous and mental health of a child of primary school age. The family is a source of strength, inspiration and a resource for the child that can directly affect his quality of life both in school and in society in general. Relationships in the family are the main problem of inadequate self-esteem in a child, both in the overestimated and underestimated. The scientific novelty lies in the theoretical and experimental study of the relationship between child self-esteem and family upbringing style, substantiates the importance of the impact of interpersonal relationships in the family on the personality of the child of primary school age.