UA : Об’єктом нашого дослідження є явище Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.
Предмет дослідження – позиція світових держав щодо оцінок Голодомору та погляди іноземних громадян, які були сучасниками Великого Голоду, і сучасних науковців.
Мета роботи полягає в тому, щоб на основі оприлюднених джерел проаналізувати ставлення іноземців до явища Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.
Наукова новизна робити полягає у тому, що у кваліфікаційному дослідженні вперше використано неопублікований щоденник британського журналіста Гарета Джонса, який занотовував свої враження від поїздки Радянським Союзом та Україною на початку 1930-х рр. Цей щоденник вперше був оприлюднений у 2009 році у Кембриджському університеті.
Висновки. Отже, проаналізувавши історію вивчення Голодомору 1932-1933 років, ми можемо зробити наступні висновки: по-перше, незважаючи на надзвичайно великий обсяг наукової літератури, присвячений Голодомору 1932-1933 років, історіографічна складова проблема залишається практично не розробленою. На наш погляд, це можна пояснити тим, що остання історіографія Голодомору є відносно «молодим» явищем. По-друге, повноцінні історіографічні дослідження розвитку історичної думки в контексті Голодомору 1932-1933 років в Україні вони представлені лише в українській та російській науковій літературі, тоді як західна історична наука практично не торкалася проблеми, що зумовлено особливостями її розвитку.
В європейській та англо-американській історіографії проблема Голодомору 1932-1933 років не виділяється як окремий напрямок досліджень, але розглядається в контексті економічної історії СРСР та аграрної історії Східної Європи. По-третє, порівнюючи історіографічний аналіз російських та українських істориків, можна виділити одну спільну рису: дослідники, звертаючись до історіографії, намагаються обґрунтувати власні концептуальні підходи до вивчення та інтерпретації подій 1932-1933 років.
EN : The object of our study is the phenomenon of the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine.
The subject of the research is the position of world states on the assessments of the Holodomor and the views of foreign citizens who were contemporaries of the Great Famine and modern scientists.
The purpose of the work is to analyze the attitude of foreigners to the phenomenon of the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine on the basis of published sources.
The scientific novelty is that the qualification study first used the unpublished diary of British journalist Gareth Jones, who recorded his impressions of a trip to the Soviet Union and Ukraine in the early 1930s. This diary was first published in 2009 at Cambridge University.
Conclusions. Thus, analyzing the history of the study of the Holodomor of 1932-1933, we can draw the following conclusions: first, despite the extremely large amount of scientific literature on the Holodomor of 1932-1933, the historiographical component of the problem remains virtually undeveloped. In our opinion, this can be explained by the fact that the latest historiography of the Holodomor is a relatively «young» phenomenon. Secondly, full-fledged historiographical studies of the development of historical thought in the context of the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine are presented only in Ukrainian and Russian scientific literature, while Western historical science has hardly touched on the problem due to it speculiarities.
In European and Anglo-American historiography, the problem of the Holodomor of 1932-1933 is not single dout as a separate area of research, but is considered in the context of the economic history of the USSR and the agrarian history of Eastern Europe. Third, comparing the historiographical analysis of Russian and Ukrainian historians, we can identify one common feature: researchers, turning to historiography, try to justify their own conceptual approaches to the study and interpretation of the events of 1932-1933.
