EN : The work is presented on 52 pages of printed text. The list of references includes 73 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the linguistic means of humoristic effects in Australian jokes.
The object of the work can be defined as modern humorous texts and jokes.
The main aim of the paper consists in analyzing the means and methods of creating a humorous effect in the texts of Australian English-language jokes. It determined the accomplishment of such objectives as:
– providing the most relevant meaning of comic and humor;
– analysis and classification of lexical means of transmitting humor in
anecdotes;
– identifying the functional properties of humor in modern communication;
– analysis of cultural values of Australian society.
The definition of a «humor» is offered in the work. Comic techniques are realized in the texts of English jokes at different levels – phonetic (mostly with homophones), lexical and semantic (pun, oxymoron, metaphor, metonymy, hyperbole, use of epithets), syntactic (repetitive constructions, comparisons), text (paradox, alogism, allusion, mixing styles). Lexical means proved to be effective, and proper names are widely used (anthroponyms, toponyms, chrononyms, ethnonyms, zoonyms, etc.).
The scientific novelty lies of the presented research in trying to analyze one's own means of conveying humor in the text of an Australian anecdote and in proposing one's own solutions in the differentiation of jokes.
UA : Робота викладена на 52 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань містить 73 джерела.
Об’єкт дослідження: сучасні гумористичні тексти і анекдоти.
Мета роботи: аналіз засобів та прийомів створення гумористичного ефекту в текстах австралійських англійськомовних жартів.
Теоретико-методологічні засади: надання найбільш релевантного значення комічного та гумору, аналіз та надання класифікації лексичних засобів передачі гумору в анекдоті, виявлення функціональних властивостей гумору у сучасній комунікації, аналіз культурних цінностей австралійського суспільства.
Отримані результати: Прийоми комічного реалізуються в текстах англійськомовних анекдотів на різних рівнях – фонетичному (здебільшого за допомогою омофонів), лексико-семантичному (через каламбур, оксиморон, метафору, метонімію, гіперболу, уживання епітетів), синтаксичному (де гумор реалізується у конструкціях-блендах, синтаксичних повторах, порівняннях), текстовому (парадокс, алогізм, алюзія, змішування стилів). Дієвими виявилися лексичні засоби, а серед них – власні назви (антропоніми, топоніми, хрононіми, етноніми, зооніми тощо). Дієвими є герої анекдотів, якими часто стають відомі сучасні або історичні особистості, прославлені політичні діячі минулого, втілюють певні риси, якості, дії, які в чомусь протирічять стереотипним уявленням носіїв лінгвокультури про соціально схвальну поведінку, цінності тощо.
