Структурно-семантичні та функціональні особливості абревіатур в публіцистичних текстах сучасної англомовної преси

Abstract

EN : The work is presented on 60 pages, contains 1 application. The list of references includes 79 sources.The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the semantic and pragmatic peculiarities of abbreviations in journal style. The object of the study is English abbreviated units. The subject of research is the structural-semantic and functional features of abbreviations in journalistic texts of the modern English press. The aim of the study is to reveal the features of semantics, structure and functional aspects of the use of abbreviations in the modern English press. It determined the accomplishment of such objectives as: 1) systematisation of the information about modern English abbreviated units; 2) establishment of structural and semantic characteristics of English abbreviations in journalistic texts; 3) identification of the main pragmatic functions of abbreviations in journalistic texts. The term abbreviation refers to the unit that is the result of the reduction process. From the point of view of structural distribution, shortenings are represented by classes of acronyms, initialisms, clippings, blends and hybrids. According to the semantic content, abbreviations are divided into groups of names of states, organizations, professions and positions, medical and computer terminology. The use of shortened words in journalistic-style texts is always based on the principles that determine the functional potential of abbreviations and their specific role in the text. The most common functions are compressive, nominative, deictic, expressive, attractive and euphemistic.

UA : Робота викладена на 60 сторінках друкованого тексту, містить 1 додаток. Перелік посилань включає 79 джерел. Об’єкт дослідження: визначення структурно-семантичних та функціональних властивостей абревіатур, що реалізуються у процесі їх вживання в англомовній пресі. Мета роботи: охарактеризувати абревіатурну лексику сучасної англійської мови з позиції структури, семантики та прагматики, тобто використання абревіатур у певних типах прагматичного контексту під впливом прагматичних мотивів, потреб та установок. Теоретико-методологічні засади: ключові положення досліджень явища абревіатури (І. Арнольд, С. Барінова, Дж. Кеннон та ін.), публіцистичного стилю (І. Гальперін, М. Нетреба, Т. Матвєєва та ін.), дослідження прагматики (О. Селіванова, І. Сусов, Д. Крістал, Г. Ліч, Р. Столкейнер, Г. Юл та ін.). Отримані результати: абревіатура представляє собою одиницю, що є результатом процесу скорочення. З точки зору структурного розмежування абревіатури представлені класами акронімів, ініціалізмів, усічень, зрощень та гібридів. За семантичним змістом абревіатури науково-публіцистичного розділу “Science” поділяються на групи скорочень назв держав, організацій, професій та посад, медичної та комп’ютерної термінологій. Використання абревіатур в текстах публіцистичного стилю завжди базується на принципах, котрі в свою чергу визначають функціональний потеціал скорочень та зумовлюють їх певну роль у тексті. Найпоширенішими функціями абревіатур є компресивна, номінативна, дейктична, експресивна, атрактивна та евфімістична функції.