UA : Кваліфікаційна робота магістра ‟Народні паремії в сучасному інформаційному просторіˮ містить 55 сторінок. Для виконання кваліфікаційної роботи магістра дібрано близько 200 паремій, опрацьовано 68 наукових джерел. Об’єктом дослідження був паремійний фонд у різнотипних текстах сучасного інформаційного простору. Предметом дослідження була специфіка трансформації паремійних одиниць у мультимедійному просторі. Мета роботи – функційна специфіка та види трансформацій фольклорної пареміології в сучасному інформаційному просторі. У процесі дослідження виконано такі завдання: виявлено особливості наукового опису сучасних функцій пареміології у публіцистичному стилі зокрема й інформаційному просторі взагалі; описано специфіку публіцистичої трансформації паремій в сучасному інформаційному просторі; встановлено типи трансформацій паремійних одиниць у газетних, рекламних, мережевих текстах. Дослідження велося з застосуванням аналітично-описового методу, а його універсальними прийомами виступали спостереження, систематизація та інтерпретація мовних фактів і явищ.
EN : The qualification work of the master's degree ‟People’s Paremia in the Modem Information Spaseˮ contains 55 pages. It was chosen about 200 paremiaes, worked out about 68 scientific sources for this qualifying work of master's degree. The research object was a paremia fund in different texts of the modern informative space. The research subject was the specific of paremia items modification at the multimedia space. The purpose of the work is the functional specificity and different transformation types of folk paremiology in modern information space. In the course of the research the following tasks were done: the peculiarities of the scientific description of modern functions of paremiology in journalistic style and corresponding texts were revealed; it was described the specifics of the artistic transformation of paremias in the modern information space of the Ukrainian language; the modification types of paremia units in the multimedia space were established. The research was carried out using the analytical-descriptive method, and its universal methods were observation, systematization and interpretation of linguistic facts and phenomena.
