UA : У процесі соціально-філософського дослідження інтелектуальної власності (як
специфічного соціального інституту, а також соціокультурного і правового феномену)
виявлено найбільш актуальні для сучасності способи «виправдання» інтелектуальної
власності. Зокрема, встановлено, що основні способи обґрунтування буття інтелектуальної
власності можна класифікувати на основі двох критеріїв – інституційного та змістовного.
Інституційний підхід пропонує обґрунтовувати «легітимність» володіння інтелектуальною
власністю з позицій таких соціальних інститутів, як право (закон), мораль, традиція.
Змістовний підхід пов'язаний з існуванням таких «виправдовувальних схем» інтелектуальної
власності: за результатами власної праці; за первісним заволодінням; за договором; за
принципом «інфраструктурного вкладу» у створення інтелектуальної власності (т.зв.
«інструментальне» виправдання); за принципом максимізації суспільної користі.
Ключові слова: інтелектуальна власність, соціальний інститут, легі
RU : В процессе социально-философского исследования интеллектуальной собственности
(как специфического социального института, а также социокультурного и правового
феномена) выявлены наиболее актуальные и применимые для современности способы (схемы)
«оправдания» интеллектуальной собственности. В частности, установлено, что основные
способы обоснования бытия интеллектуальной собственности можно классифицировать на
основе двух критериев – институционального и содержательного. Институциональный
подход предлагает обосновывать «легитимность» владения интеллектуальной
собственностью с позиций таких социальных институтов, как право (закон), мораль,
традиция. Содержательный подход связан с существованием таких «оправдательных схем»
интеллектуальной собственности: по труду; по первоначальному завладению; по договору;
по принципу «инфраструктурного вклада» в создание интеллектуальной собственности (т.н.
«инструментальное» оправдание); по принципу максимизации общественной выгоды.
EN : Actuality: The article analyzes the situation around intellectual property (as a specific social
institution) under the influence of globalization, information and other relevant factors. Despite the
undeniable immense importance of intellectual property for further innovations’ stimulation at the
information age, there exist significant doubts about the legitimacy of "intellectual property"
category (in its current form) in different public circles of various countries, regarding the new sociocultural
realities. Some analysts, adherents of knowledge popularizing global projects and free
information exchange, even argue that in postmodern context there is not sufficient justification for
intellectual property at all. The purpose of this research is the social-philosophic comprehension for
the most relevant and applicable schemes (forms) to justify the existence of intellectual property as a
phenomenon and specific social institution in contemporary realities. Methodological grounds in
respect of studying of problematic mentioned above are based upon a systemic approach, as well as
a comparative, dialectical, structural & functional methods.
Conclusions: It was revealed the most relevant ways of "justification" for the intellectual
property in contemporary conditions, in the course of social-philosophic research of the intellectual
property (as a specific social institution, as a socio-cultural and legal phenomenon).It was found, in
particular, that it’s possible to classify the main ways of the intellectual property’s being justification
on the basis of two criteria – institutional and substantial. The institutional approach offers to justify
the ownership "legitimacy" for intellectual property, considering the viewpoint of such social
institutions as the law, the morality, the tradition. The substantial approach is associated with the
existence of such "justificatory schemes" for the intellectual property as follows: 1) due to the
personal labour; 2) from the initial appropriation; 3) under the agreement; 4) under the principle of
"infrastructure contribution" to the intellectual property creation (so-called "instrumental"
justification); 5) according to the public benefits’ maximizing principle. Thus, we can summarize that
the society and the state with the greatest possible assurance would consider as reasonable and would
accept the subject’s moral right to possess, to use, to manage and to dispose with intellectual property
in that case if the owner (the author, the right-holder) justifies his possession of intellectual property
object by his own intellectual, creative labour. At the same time, taking into account the realities of
open civil society, global informatization, postindustrialism and postmodernity, as well as the private
law specificity of the Intellectual Property institution, we may conclude that justification by the law,
under the agreement, upon the "infrastructure contribution" principle also have the right to existence
