UA : Мета дослідження: визначити детермінанти оптимізації формування
організаційної культури співробітниками органів державної влади.
Об’єкт дослідження: організаційна культура органів державної влади.
Предмет дослідження: напрями формування організаційної культури
співробітників державної влади.
Методи дослідження: аналіз, індукція, історичний метод, метод
узагальнення, структурно-функціональний метод, емпіричний метод –
опитування.
Новизна дослідження: приватні організації наймають професійних
експертів, впроваджують окремі проєкти, виділяють бюджети, а державні
установи мають в цьому проблеми, організаційна культура державного сектору
вже давно існує, однак має недостатньо уваги задля вирішення цих проблем.
Гіпотеза: організаційна культура професійного колективу органу
державної влади – важлива форма професійної соціалізації, що генерує
відданість професійним цілям, зміцнює солідарність у професійному оточенні,
спрямовуючи стосунки та поведінку як професіоналів, так і молодих
спеціалістів у широкому колі ситуацій.
Висновки: 1. Організаційна культура виступає головним чинником
соціально-психологічної адаптації співробітника органу державної влади
завдяки розвитку неформальних заходів.
2. Співробітники при розвитку організаційної культури стають
згуртованими і мають відчуття приналежності до колективу.
3. Покращенню мотивації співробітників сприяє поліпшення умов праці,
раціональні режими і оптимізація процесів праці.
UA : The purpose of research: to identify determinants for optimisation of
corporate culture formation by state government employees.
Object of research: corporate culture of state government bodies.
Subject of research: directions for corporate culture formation of state
government employees.
Research methods: analysis, induction, historical method, generalisation,
structural and functional method, empirical method – survey.
The novelty of research: private organisations hire professional experts,
implement specific projects, allocate a budget; however, state institutions have
some problems concerning these issues, the corporate culture of public sector has
long been established but lacks attention to such issues.
Hypothesis: corporate culture of professional state government employees is
an important form of professional socialisation that generates dedication to
professional goals, strengthens solidarity in professional settings and guides the
behaviour and relations of experts, as well as young specialists, in a broad range of
situations.
Conclusions: 1. Corporate culture acts as the main factor of social and
psychological adaptation of state government employees due to development of
non-formal activities.
2. With corporate culture development, employees become more united and
have a sense of belonging to the team.
3. Working conditions improvement, rational regimes and working process
optimisation enhances employee’s motivation.
