UA : Об’єкт дослідження: латиноамериканський ареал розповсюдження
іспанської мови.
Мета роботи: проведення лінгвокульторологічного і структурносемантичного аналізу латиноамериканських регіоналізмів поліетнічної
іспанської мови.
Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії
регіональної варіативності мови (Н.М. Фірсова, Г.В. Степанов, Г.О. Вінокур,
В.В. Віноградов, В.С. Віноградов та ін.), розроблені в лінгвістиці.
Отримані результати полягають у висновках, що латиноамериканські
регіоналізми відображають національно-культурну специфіку, а також мають
специфічний лінгвокультурний зміст. Іспанська мова на території країн
Латинської Америки має свої значущі риси, які проявляються на
фонетичному, граматичному, лексичному і морфосинтаксичному рівнях.
Унікальність латиноамериканського варіанту іспанської мови полягає в
здатності зберігати свою автентичність в полімовленевому середовищі
Латинської Америки, зберігати і передавати з покоління в покоління
номінанти культурних реалій і одночасно розвиватися в унісон з сучасними
тенденціями, обслуговуючи сучасне комунікативне середовище завдяки
притоку запозичень з мов країн-партнерів. Така природа
латиноамериканського варіанту, яка, з одного боку, характеризується деякою
консервативністю, а з іншого, - прагненням до еволюції, зумовлює не тільки
його самостійність і самобутність, а й відкриває перспективи подальших
порівняльних досліджень регіональних особливостей іспанської мови на
різних рівнях системи.
IS : El objeto del nuestro estudio en este trabajo es la realización de análisis
lingüocultural y estructural-semántico de los regionalismos latinoamericanos del
español poliétnico.
Principios teóricos y metodológicos: disposiciones clave de la teoría de la
variabilidad lingüística regional (N.M. Firsova, G.V. Stepanov,
G.O. Vinokur, V.V. Vinogradov, V.S. Vinogradov, etc.), desarrollada en
lingüística.
Los resultados obtenidos son las conclusiones de que los regionalismos
latinoamericanos reflejan especificidades nacionales y culturales, además tienen un
contenido lingüístico y cultural específico. El español en América Latina tiene sus
características significativas, que se manifiestan a nivel fonético, gramatical, léxico
y morfosintáctico.
La singularidad de la versión latinoamericana del idioma español radica en
su capacidad para preservar su autenticidad en el entorno multilingüe de América
Latina, preservar y transmitir de generación en generación nominados de
realidades culturales y desarrollarse al unísono con las tendencias modernas, al
servicio de un ambiente comunicativo moderno con afluencia moderna de socios.
Esta naturaleza de la versión latinoamericana, que, por un lado, se caracteriza por
el conservadurismo, y por otro, el deseo de evolución, determina no solo su
independencia e identidad, sino que también abre nuevos estudios comparativos de
las características regionales del español a diferentes niveles.
