UA : У статті розглянуто значення культури та культурної компетентності
особистості. Саме культура має можливість щонайбільше стимулювати ініціативу і
самостійність, долати людську пасивність, несамостійність мислення та дії. Смислова
домінанта культури — це головний сенс, те загальне ставлення людини до оточуючого
світу, яке визначає характер усіх інших стосунків. Культура здатна зміцнювати розум
людини, гуманізувати її почуття, гартувати волю та розвивати конструктивно-творчі
сили особистості, пробуджувати в ній бажання творити та самореалізовуватись. Саме
тому культурна компетентність особистості — це необхідна передумова подолання
такого негативного явища як людська агресивність.
RU : В статье рассмотрено значение культуры и культурной компетентности личности.
Именно культура имеет возможность максимум стимулировать инициативу и
самостоятельность, преодолевать человеческую пассивность, несамостоятельность
мышления и действия. Смысловая доминанта культуры — это главный смысл, то общее
отношение человека к окружающему миру, которое определяет характер всех отношений.
Культура способна укреплять разум человека, гуманизировать его чувства, закаливать волю
и развивать конструктивно-творческие силы личности, пробуждать в ней желание творить и
самореализовываться. Именно поэтому культурная компетентность личности — это
необходимая предпосылка преодоления такого негативного явления как человеческая
агрессивность.
EN : The article examines the importance of culture and cultural competence of the individual. It
has the ability to culture up to encourage initiative and independence, to overcome human passivity,
lack of independence of thought and action. Cultural competence is a set of congruent behaviors,
attitudes, and policies that come together in a system, agency or among professionals and enable
that system, agency or those professions to work effectively in cross-cultural situations. The word
culture is used because it implies the integrated pattern of human behavior that includes thoughts,
communications, actions, customs, beliefs, values and institutions of a racial, ethnic, religious or
social group. The word competence is used because it implies having the capacity to function
effectively. Cultural competence is a complex phenomenon. It includes, firstly, the institutional
competence concerning the rules of social organization that is the main social institutions;
economic, political, legal and confessional structures, institutions and statutes and hierarchies.
Secondly, here is competence in relation to conventional norms of social and cultural regulation.
This national traditions; prevailing morality, values, morality, worldview, evaluation criteria, rules
of etiquette, customs and ceremonies; casual erudition in social and humanitarian knowledge.
Thirdly, it mean competence regarding short but acutely topical examples of social prestige —
fashion, image, style, symbols, regalia, social status, intellectual and aesthetic movements and
others. Finally, fourthly, cultural competence is expressed in the level of completeness and freedom
of language skills of social communication — natural spoken (oral and written), special languages
and social (professional) jargon, the language adopted in the society etiquette and ceremonial,
political, religious, social ethnographic and symbolic, semantic attributes of prestige, social labeling
and others. Semantic dominant culture is the main thrust, the common man's relationship to the
surrounding world, which determines the nature of all other relationships. Culture is able to
strengthen the human mind, to humanize her feelings will harden and develop constructive and
creative power of the individual, to awaken in her the desire to create and realization. This is why
cultural competence of the individual — a prerequisite for overcoming such negative phenomena as
human aggression.
