UA : Процес глобалізації ставить перед планетою нові виклики. З кожним роком
стираються кордони між країнами та людьми. Виклики, породжені
глобалізацією, сприяють загостренню проблем людських ідентичностей. До них
відносяться сприйняття людиною власної раси, національності, релігії, мови,
соціального статусу, стану здоров’я, сексуальної орієнтації, гендерної
ідентичності тощо. Через це спілкування між людьми, які належать до різних
соціальних груп, подекуди може стати гострішим та агресивнішим. Як приклад
можна навести феномен мови ворожнечі, яка на початку 2020-х рр. поширилася
у реальному і віртуальному світах.
Актуальність дослідження зумовлена потребою суспільства вивчати
поширення мови ворожнечі через її негативний вплив на людей.
Метою дослідження є вивчення впливу на суспільство мови ворожнечі у
риториці публічних осіб, особливо через їхні сторінки в соціальних мережах.
Для досягнення мети визначено кілька завдань: 1) визначити термінологію
мови ворожнечі; 2) сформулювати особливості поширення мови ворожнечі в
інтернеті; 3) охарактеризувати тенденції реагування громадськості на мову
ворожнечі у реальному і віртуальному світах; 4) дослідити методи регулювання
мови ворожнечі у соціальних мережах; 5) простежити феномен популяризації
соціальних мереж у виборчому процесі США; 6) оглянути технології створення
політичного образу в соціальній мережі «Твітер» 45-го президента США
Д. Трампа, що пізніше привів до блокування політика в цій соціальній мережі.
Об’єктом наукового дослідження є онлайн-дискурс американського
політика та 45-го президента США Д. Трампа в соціальній мережі «Твітер».
Предметом наукового дослідження є пости Д. Трампа в соціальних
мережах, що призвели до блокування на сайті «Твітер», а також їхній зв’язок із
використанням політиком мови ненависті.
8
У роботі використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу,
узагальнення, пояснення, класифікації, а також кількісний метод контентаналізу.
Теоретична основа дослідження. Мову ворожнечі досліджували
українські і зарубіжні наукови_ці А. Бойко, Т. Бондаренко, А. Вебер,
О. Верховський, О. Горбачова, Д. Дуцик, Н. Іллюк, Т. Ісакова, Г. Кожевнікова,
В. Савончак, О. Черних тощо. Проблематику мови ворожнечі в соціумі вивчали
С. Жаботинська, К. Рускевич, О. Гладилін, О. Карп’як, Г. Почепцов. У
лінгвістичному аспекті мову ворожнечі вивчали М. Гречихін, Н. Сидоренко,
Л.Ставицька, О. Тараненко, О. Шелюх тощо.
Новизна дослідження полягає в аналізі хронології, тематики і семантики
постів Д. Трампа, твітер якого заблокували через мову ненависті, що стало
прецедентом системного блокування у соцмережах відомої публічної особи
через мову ненависті.
Практичне значення результатів дослідження полягає в обговоренні
комунікаційних стратегій публічних осіб, зокрема, в Україні. Також робота буде
корисна студент_кам під час вивчення дисциплін з медіаетики та
медіаграмотності.
Теоретичне значення дослідницької роботи полягає у вивченні теми,
зокрема, в контексті криміналізації мови ворожнечі, посилення впливу потужних
соціальних мереж, а також впливу законодавства на інтернет.
Апробація роботи. До публікації готується наукова робота за
результатами дослідження. Також готується ряд науково-популярних тез для
розповсюдження в соціальних мережах.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох підрозділів і
висновків. Обсяг основної частини роботи становить 63 сторінки. Список
використаних джерел складає 107 найменувань, викладених на 8 сторінках.
EN : Andriiv K.I. Public figures' hate speech moderation in social media: case of
banning Donald Trump's Twitter. Zaporizhzhia, 2022.
The diploma paper describes the tendencies to respond to the hate speech of
public figures on social networks. Actuality of the research paper has its roots in
society's need to study the spread of hate speech because of its negative impact on
people. It includes people's perceptions of their own race, nationality, religion,
language, social status, health, sexual orientation, gender identity, and so on. As a
result, communication between people belonging to different social groups can
sometimes become sharper and more aggressive. The example is the phenomenon of
hate speech which spread in the early 2020s in the real and virtual worlds. Social media
can lead to the separation of society members. Due to various types of differences,
society is becoming more radical, and the number of cases of incitement to hatred,
propaganda of violence, provocations of negative emotional states is increasing. The
challenges posed by globalization are exacerbating the problem of human identities.
Paper’s goal is to study the influence of hate speech in the rhetoric of public
figures on society, especially through their pages on social networks. Used methods of
research are historical, systemic, comparative and legislative, formal and logic ones.
The result of the research paper is the analysis of the chronology, subject matter and
semantics of Donald Trump's posts whose Twitter was blocked due to hate speech
which set a precedent for systemic blocking of famous public figures on social
networks due to hate speech.
Key words: hate speech, social networks, human rights.
