UA : Актуальність теми дослідження полягає в аналізі проблеми мислення,
однієї з найважливіших здатностей людини, яке сьогодні в поєднанні із знанням
постає засобом творення нового світу і людини. Мета дослідження – виявлення
основних змістовних навантажень мислення в процесі його формування і розвитку в
системі різних інтелектуально-пізнавальних практик, в культурі комунікації, що
обумовлює його роль в освоєнні і перетворенні оточуючої реальності – природної,
соціальної, духовної. Цілі дослідження – виявити основні напрямки розвитку мислення
– логічний, філософський, психологічний, розкрити зміст концепції «продуктивного
мислення», його розвиток в класичній гносеології і постнекласичній філософії науки, які
показують полізмістовність феномену мислення. Методологія дослідження –
використані аналітико-історичний, контамінаційний, раціонально-евристичний
методи, які дозволяють здійснити системний аналіз мислення, яке набувало
найрізноманітніших форм і способів в історії філософії і культури; методи сучасного
соціально-філософського і когнітивного аналізу показали взаємозв’язок теоретичних
засад мислення з практичними засадами. Результат дослідження – концептуалізація
проблеми мислення як дієвого інтелектуального, евристичного, пізнавально-
теоретичного інструмента в розвитку знання, опредметнене в поняттях, принципах,
законах. Важливим аспектом є також встановлення ролі мислення в процесі розвитку
наукового знання, в створенні нових парадигм пізнання. Результатом аналізу є
вироблення науково-теоретичних і методологічних підходів у виявленні евристичної,
творчої сутності мислення, вплив якого на об’єктивний і суб’єктивний світ обумовлює
їх трансформацію і перехід до нової якості. Висновок – вирішення теоретичних
проблем інтелектуально-мисленнєвої діяльності як фактору становлення і розвитку
філософії, культури і творчої діяльності людини.
EN : The significance of the research topic is found in the analysis of the problem of
thinking, one of the most important abilities of man, which today, in combination with
knowledge, appears as a means of creating a new world and man. The purpose of the study is
to identify the main content load of thinking in the process of its formation and development
in the system of various intellectual and cognitive practices, in the culture of communication,
which determines its role in the acquisition and transformation of the surrounding reality -
natural, social, spiritual. Objectives of the study - to identify the main directions of
development of thinking - logical, philosophical, psychological, to reveal the content of the
concept of "productive thinking", its development in classical epistemology and post-classical
philosophy of science, which show the polymeaningfulness of the phenomenon of thinking.
Methodology of the research - analytical-historical, contaminant, rational-heuristic methods
are used, which allows to carry out a systematic analysis of thinking, which acquired a
variety of forms and means in the history of philosophy and culture; methods of contemporary
socio-philosophical and cognitive analysis showed the relationship of theoretical foundations
of thinking with practical principles. The result of the study is the conceptualization of the
problem of thinking as an effective intellectual, heuristic, cognitive and theoretical tool in the
development of knowledge, objectivized in concepts, principles, and laws. The establishment
of the role of thinking in the development of scientific knowledge, in the creation of new
paradigms of knowledge is also an important aspect. The result of the analysis is the
development of scientific-theoretical and methodological approaches in identifying the
heuristic, creative essence of thinking, whose influence on the objective and subjective world
causes their transformation and the transition to a new quality.
Conclusion - the solution of theoretical problems of intellectual and intellectual activity
as a factor in the formation and development of philosophy, culture and creative activity of
man.
RU : Актуальность темы исследования состоит в анализе проблемы
мышления, одной из наиболее важныхспособностей человека, которая сегодня в
соединении со знаниями предстает способом создания нового мира и человека. Цель
исследования – выявление основных содержательных нагрузок мышления в процессе
его формирования и развития в системе разных интеллектуально-познавательных
практик, в культуре коммуникации, что обуловливает его роль в освоении и
преобразовании окружающей действительности – природной, социальной, духовной.
Цели исследования – выявить основные направления развития мышления – логическое,
философское, психологическое, раскрыть содержание концепции «продуктивного
мышления», его развитие в классической гносеологии и постнеклассической философии
науки, которые показывают полисодержательность феномена мышления.
Методология исследования – использованы аналитико-исторический,
контаминационный, рационально-эвристический, которые позволяют осуществить
системный анализ мышления, который требовал самых разнообразных форм и
способов в истории философии и культуры; методы современного социально-
философского и когнитивного анализа показали вазаимосвязь теоретических основ
мышления с практическими основами. Результат исследования - концептуализация
проблемы мышления как действенного интеллектуального, эвристического,
познавательно-теоретического инструмента в развитии знания, опредмеченное в
понятиях, принципах, законах. Важным аспектом есть также выявление роли
мышления в процессе развития научного знания, в создании новых парадигм познания.
Результатом анализа есть выработка научно-теоретических и методологических
подходов в выявлении эвристической, творческой сущности мышления, влияние
которого на объективный и субъективный мир обусловливает трансформацию и
переход к новому качеству. Вывод – решение теоретических проблем
интеллектуально-мыслительной деятельности как фактора становления и развития
философии, культуры и творческой деятельности человека.
