Мовні трансформації у перекладі німецькою мовою збірки С. Жадана «Антена»

Abstract

UA : Об’єкт дослідження: збірка Сергія Жадана «Антена» загалом, переклад якої здійснила перекладачка Клаудія Дете, і обрані верлібри, а саме– «Чи ви готові?» , «Сходитись і говорити», «Царство небесне, - говорять вони про життя». Мета роботи: виявлення особливостей використання перекладацьких засобів, трансформацій та їхня доцільність у перекладі поезії Сергія Жадана, який був виконаний Клаудією Дете. Теоретико-методологічнізасади: теоретичні основи художнього, специфіка поетичного перекладу , та перекладу верлібрів зокрема (Басснет С., Коткова Л., Ньюмарк П., Честерман А., Шемуда М. Г. та інші), мовна особистість (Ф. В. Гумбольдт, В. Вундт, О. Потебня) та компаративний аналіз перекладу (Аксьонова I., Левицька Т. Р., Фітерман А. М. та інші) Отримані результати: мовна особистість Сергія Жадана характеризується використанням нецензурної лексики, суржику, скорочень, розмовних виразів, він тяжіє до перетворення себе на сценариста, створюючи «враження справжнього діалогу» з читачем. Основні мотиви його творчості – це пострадянська реальність, війна, екзистенційні питання, складність реальності, самоідентифікації та пошуку власної історії, заклик до саморефлексії, до бунту та активної громадянської участі у суспільному житті країни. Для загальної характеристики перекладу збірки Сергія Жадана німецькою мовою «Antenne» Клаудії Дете, є характерні перекладацькі трансформації майже на всіх рівнях, а саме рівнях графеми, слова, словосполучення, речення та тексту. При аналізі були виявлені численні прикладі використання граматичної та лексичної заміни, транслітерації, лексичного додавання, опущення, адекватна заміна, інверсію, членування речень, оказіональну відповідність. Окремо хотіли б відмітити вдале збереження анафор.DE : Die Poesie nimmt einen wichtigen Platz im kulturellen Erbe einer Nation ein, da sie historische Informationen und den kulturellen Code der jeweiligen Zeit enthält. Daher ist es wichtig, dass andere Nationen die Möglichkeit haben, Gedichte in anderen Sprachen durch Übersetzungen zu lesen. In der Studie definieren wir Übersetzung als „eine Art literarische Kreativität und die ständige Interaktion und gegenseitige Beeinflussung der Kulturen der Ausgangs- und Zielsprachen“. Wir teilen die Ansicht, dass die poetische Übersetzung, insbesondere die Übersetzung von Versen, eine der schwierigsten Übersetzungsarten ist. Dies liegt an der Besonderheit der Form, des Inhalts und des Zwecks eines literarischen Werks. Serhiy Zhadans sprachliche Persönlichkeit zeichnet sich durch die Verwendung von Schimpfwörtern, Surzhik, Abkürzungen und Umgangssprache aus, und er neigt dazu, sich selbst in einen Drehbuchautor zu verwandeln, der den „Eindruck eines echten Dialogs“ mit dem Leser erweckt. Der Schriftsteller verwendet eine Menge einsilbiger Sätze und Umkehrungen. Die Hauptmotive seines Werks sind die postsowjetische Realität, existenzielle Fragen, die Komplexität der Wirklichkeit, die Selbstidentifikation und die Suche nach der eigenen Geschichte, ein Aufruf zur Selbstreflexion, Rebellion und die aktive Teilnahme am öffentlichen Leben des Landes. Der Dichter berührt auch religiöse Themen und das Thema der heutigen ukrainischen Nation - den Krieg. Es wurde auch festgestellt, dass die allgemeine Charakteristik der Übersetzung von Claudia Dets Antenne durch Serhiy Zhadan ins Deutsche durch Übersetzungstransformationen auf fast allen Ebenen gekennzeichnet ist, nämlich auf der Graphem-, Wort-, Phrasen-, Satz- und Textebene. Die Analyse ergab zahlreiche Beispiele für die Verwendung von grammatikalischer und lexikalischer Substitution, Transliteration, lexikalischer Hinzufügung, Auslassung, adäquater Substitution, Inversion, Satzspaltung und Groß-/Kleinschreibung. Hervorzuheben ist auch die erfolgreiche Beibehaltung von Anaphern.