Соціальна робота з дітьми, які зазнають насильства у сім’ї у прифронтових громадах

Abstract

UA : Мета дослідження: дослідження особливостей соціальної роботи з дітьми, які зазнають насильства у сім'ї, в умовах прифронтових громад, та визначення напрямів підвищення її ефективності. Об'єкт дослідження: соціальна робота з дітьми, які зазнають насильства, як соціально-інституційна практика в умовах сучасного суспільства. Предмет дослідження: особливості, механізми та обмеження соціальної роботи з дітьми, які зазнають насильства у сім'ї, в умовах прифронтових громад. Методи дослідження: теоретичний аналіз і синтез наукових джерел, системний, порівняльний та екологічний підходи, аналіз нормативно-правових документів і статистичних даних, метод кабінетного дослідження, моделювання. Гіпотеза: ефективність соціальної роботи з дітьми, які зазнають насильства у сім'ї в умовах прифронтових громад, знижується під впливом ризиків війни, проте може бути підвищена за умови застосування комплексного підходу, який враховує специфіку воєнного стану, психотравмуючі фактори та необхідність міжвідомчої взаємодії. Висновки: 1.Теоретичний аналіз проблеми засвідчив, що соціальна робота з дітьми в умовах воєнних конфліктів потребує переосмислення традиційних підходів і орієнтації на кризове втручання, екстрене реагування та психосоціальну підтримку дітей, які постраждали від насильства. 2.Чинна нормативно-правова база України створює належні передумови для захисту прав дітей, однак у прифронтових громадах її реалізація ускладнюється. 3.Прифронтові громади є середовищем підвищених соціальних ризиків, у якому зростає латентність домашнього насильства щодо дітей, а ефективність соціальної роботи може бути підвищена шляхом модернізації мобільних бригад, цифровізації міжвідомчої взаємодії, розвитку патронату над дитиною та впровадження проактивних моделей соціальної підтримки.EN : Purpose of the study: study of the features of social work with children who are subjected to violence in the family, in frontline communities, and identification of directions for increasing its effectiveness. Object of the study: social work with children who are subjected to violence, as a socio-institutional practice in modern society. Subject of the study: features, mechanisms and limitations of social work with children who are subjected to violence in the family, in frontline communities. Research methods: theoretical analysis and synthesis of scientific sources, systemic, comparative and ecological approaches, analysis of regulatory documents and statistical data, desk research method, modeling. Hypothesis: the effectiveness of social work with children who experience domestic violence in frontline communities is reduced by the risks of war, but can be increased if a comprehensive approach is used that takes into account the specifics of martial law, traumatic factors, and the need for interagency cooperation. Conclusions: 1. Theoretical analysis of the problem showed that social work with children in military conflicts requires rethinking traditional approaches and focusing on crisis intervention, emergency response, and psychosocial support for children who have suffered from violence. 2. The current regulatory and legal framework of Ukraine creates the necessary prerequisites for protecting children's rights, but its implementation is complicated in frontline communities. 3. Frontline communities are an environment of increased social risks, in which the latency of domestic violence against children increases, and the effectiveness of social work can be increased by modernizing mobile teams, digitalizing interagency interaction, developing child patronage, and implementing proactive models of social support.