Фольклор і романтизм: трансформація трансцендентних образів на теренах Європейської Півночі та Британії в X–XXI ст.

Abstract

UA : Структура: вступ, 3 розділи, висновки та список використаних джерел і літератури. Актуальність теми зумовлена тим, що романтична та постромантична селекція досі визначає вигляд північних і британських фольклорних корпусів у культурній пам’яті та масовій рецепції, підміняючи варіантність традиції канонізованими редакціями й перекладами. Об’єкт дослідження — романтична традиція роботи з фольклорними матеріалами Європейської Півночі та Британії. Предмет дослідження — трансцендентні образи й наративні режими, що змінюються в процесах селекції, редагування й переозначення. Мета дослідження полягає в тому, щоб узагальнити механізми романтичної селекції фольклору в гердерівській оптиці та простежити вектор трансформації трансцендентних образів у довгій хронології Х–ХХІ ст.; для цього в роботі розроблено критерії та алгоритм аналізу селекції й перевірено їх на корпусних кейсах. Методологія поєднує наративний і компаративний аналіз, текстову стратиграфію та джерелознавчий підхід до видань/перекладів; окремо фіксуються рівні інтервенції (сюжет, образ, стиль, пара-текст) і їхня роль у канонізації. Наукова новизна визначається тим, що в роботі запропоновано операційну рамку — критерії та алгоритм селекції, які дозволяють описувати романтичну реінтерпретацію фольклору як мережевий процес із власною логікою легітимації та редагування. Практичне значення полягає в наданні гнучкого аналітичного інструменту, придатного для освітньої, музейної, архівної та просвітницької роботи з романтизованими корпусами. Апробація: основні положення та попередні висновки обговорено з керівником і представленo на засіданні кафедри. У висновках показано, що романтична мережа селекції працює не лише через великі сюжетні реінтерпретації, а й через стиль і пара-текст (передмови, коментарі, видавниче обрамлення): тому аналіз має чітко встановлювати, на якому рівні тексту відбувається інтервенція. Створено алгоритмм селекції фольклорних текстів, який було апробовано на корпусі північних і британських джерел; результати випробування засвідчили його аналітичну ефективність для виявлення механізмів романтичної канонізації та переозначення трансцендентних образів. Також доведено, що жоден абстрактний алгоритм не є універсальним: параметри селекції потребують локального налаштування під конкретний корпус (адресат, жанровий режим, риторичні задачі). Окремий підсумок стосується «автентичності»: у романтичному дискурсі вона функціонує як ресурс легітимації та символічного капіталу, а не як стабільна властивість тексту; канонізація виявляється інституційно підкріпленою практикою витіснення варіантів.EN : Structure: introduction, 3 chapters, conclusions, and a list of used sources and literature. The topicality of the topic is determined by the fact that Romantic nad post Romantic selection still defines the appearance of Northern and British folkloric corpora in cultural memory and mass reception, substituting the variability of the tradition with canonized editions. The object of research is the Romantic tradition of working with folkloric materials of Northern Europe and Britain. The subject of research is transcendent images and narrative regimes that change in the processes of selection, editing, and re-signification. The aim of the research is to generalize the mechanisms of Romantic selection of folklore in Herderian optics and to trace the vector of transformation of transcendent images in the long chronology of the 10th–21st centuries; for this purpose, the work develops criteria and an algorithm for selection analysis and tests them on corpus cases. Methodology combines narrative and comparative analysis, textual stratigraphy, and a source-critical approach to editions/translations; separately, levels of intervention are fixed (plot, image, style, paratext) and their role in canonization. Scientific novelty is determined by the fact that the work proposes an operational framework — criteria and an algorithm of selection — which make it possible to describe the Romantic reinterpretation of folklore as a network process with its own logic of legitimization and editing. Practical significance lies in providing a flexible analytical instrument suitable for educational, museum, archival, and outreach work with romanticized corpora. Approbation: the main propositions and preliminary conclusions were discussed with the supervisor and presented at a department meeting. In the conclusions it is shown that the Romantic selection network works not only through major plot reinterpretations, but also through style and paratext (prefaces, commentaries, publishing framing): therefore, analysis must clearly establish at which level of the text the intervention takes place. An algorithm for the selection of folkloric texts was developed and tested on a corpus of Northern European and British sources; the results of the testing demonstrated its analytical effectiveness in identifying the mechanisms of Romantic canonization and the re-signification of transcendent images. It is also proven that no abstract algorithm is universal: selection parameters require local adjustment to a specific corpus (addressee, genre regime, rhetorical tasks). A separate summary concerns “authenticity”: in Romantic discourse it functions as a resource of legitimization and symbolic capital, and not as a stable property of the text; canonization is revealed as an institutionally supported practice of displacing variants.