Психологічні особливості переживання вікарної травми державними службовцями

Abstract

UA : Робота викладена на 99 сторінках друкованого тексту, містить 7 таблиць, 5 додатків. Перелік посилань включає 70 джерел. Об’єкт – переживання вікарної травми. Важливість та актуальність дослідження обумовлена сучасними соціально-професійними умовами, у яких державні службовці виконують свої обов’язки. У процесі роботи вони регулярно стикаються зі стражданням, кризовими ситуаціями, наслідками надзвичайних подій та конфліктами, що створює високий ризик розвитку вторинної травматизації або вікарної травми. Вікарна травма проявляється як емоційне, психічне та фізичне виснаження, пов’язане із спостереженням або участю у чужих травматичних переживаннях, і може призводити до зниження професійної ефективності, емоційного вигорання та порушень психічного здоров’я. У державних установах, де важлива оперативність, точність прийняття рішень та відповідальність перед громадянами, наслідки вікарної травми можуть мати не лише індивідуальний, але й організаційний характер. Сучасні дослідження та практичний досвід показують, що недооцінка впливу вторинного травматичного стресу на державних службовців може призводити до зростання кількості помилок, конфліктів у колективі та зниження якості надання послуг громадянам. Тому вивчення особливостей переживання вікарної травми, механізмів її прояву та розробка ефективних програм підтримки є актуальними для забезпечення психологічного здоров’я працівників та підвищення стійкості державних інституцій. В умовах сучасних кризових викликів, включно з війною, пандеміями та соціально-економічними потрясіннями, тема дослідження набуває ще більшої значущості, оскільки психологічна стійкість державних службовців прямо впливає на функціонування державного апарату та рівень довіри суспільства до його роботи. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що досліджено специфіку переживання вікарної травми державними службовцями, визначено основні фактори її формування та впливу на психічне здоров’я, а також запропоновано програму психологічної підтримки та реабілітації, ефективність якої оцінено емпірично.EN : The work is presented on 99 pages of printed text, contains 7 tables, 5 appendices. The list of references includes 70 sources. The object is the experience of vicarious trauma. The importance and relevance of the study is due to the modern socio-professional conditions in which civil servants perform their duties. In the process of work, they regularly encounter suffering, crisis situations, the consequences of emergency events and conflicts, which creates a high risk of developing secondary traumatization or vicarious trauma. Vicarious trauma manifests itself as emotional, mental and physical exhaustion associated with observing or participating in other people's traumatic experiences, and can lead to a decrease in professional efficiency, emotional burnout and mental health disorders. In state institutions, where efficiency, accuracy of decision-making and responsibility to citizens are important, the consequences of vicarious trauma can be not only individual, but also organizational in nature. Modern research and practical experience show that underestimating the impact of secondary traumatic stress on civil servants can lead to an increase in the number of errors, conflicts in the team and a decrease in the quality of services provided to citizens. Therefore, studying the features of experiencing vicarious trauma, the mechanisms of its manifestation and developing effective support programs are relevant for ensuring the psychological health of employees and increasing the resilience of state institutions. In the context of modern crisis challenges, including war, pandemics and socio-economic upheavals, the topic of the study becomes even more important, since the psychological resilience of civil servants directly affects the functioning of the state apparatus and the level of public trust in its work. The scientific novelty of the study lies in the fact that the specifics of experiencing vicarious trauma by civil servants have been investigated, the main factors of its formation and impact on mental health have been identified, and a program of psychological support and rehabilitation has been proposed, the effectiveness of which has been evaluated empirically.