Мовні коди культурної конотації числівника в іспанській фразеології

Abstract

UA : Дипломна робота 64 стр., 51 джерел. Об’єкт дослідження: фразеологізми іспанської мови з нумеральним компонентом. Мета роботи: розкриття палітри значень нумерального компоненту у складі сталих виразів іспанської мови, вираженого кількісними та порядковими числівниками, а також виявлення найбільш частотних числівникових символів. Теоретико-методологічні засади: основні положення фразеології як лінгвістичної науки та визначення її одиниць (В.М. Телія, О. С. Ахманова, О. В. Кунін, М. М. Шанський). Розглянуто класифікації сталих виразів, надані як українською О. В. Дуденко, І. Є. Добровольська-Піпіч), так і іспанською мовознавчою спільнотою L. Bartos, J. Casares, G. Page, схарактеризовано поняття мовної картини світу (О. В. Корнілов) та образу (Н. Б. Мечківська). Отримані результати: дослідження, що було реалізоване, надає можливість говорити про широку розповсюдженість в іспанському фразеологічному фонді сталих виразів із компонентами-числівниками «один», «два», «три», «сім», «сто» та «тисяча». До того ж, варто зазначити, що двоскладні числа, приміром десять та тризначні, наприклад сто посилюють конотативне значення сталого звороту. Щодо порядкових числівників, то в результаті дослідження було виявлено, що вони виступають менш частотним компонентом у складі фразеологізмів, проте серед яких найбільш вживаними є числівники «перший», «другий», «третій» та «сьомий». Культурний код, закарбований у фразеологічній спадщині іспанської мови характеризується національною самобутністю, зберігаючи універсальні нумеральні символи.IS : Tesis 64 páginas, 51 fuentes. Objeto de investigación: Unidades fraseológicas de la lengua española con componente numérico. Objeto del trabajo: revelar la paleta de valores del componente numérico en la composición de expresiones estables de la lengua española, expresadas mediante números cuantitativos y ordinales, así como identificar los símbolos numéricos más frecuentes. Principios teóricos y metodológicos: las principales disposiciones de la fraseología como ciencia lingüística y la definición de sus unidades (V.M. Teliya, O.S. Akhmanova, O.V. Kunin, M.M. Shanskyi, T.I. Venedina) La clasificación de expresiones fijas, dadas como ucraniana O. EN. Dudenko, I. HAY. Dobrovolska Pipich), así como la comunidad lingüística española L. Bartos, J. Casares, G. Page, caracterización de los conceptos de imagen lingüística del mundo (O.V. Kornilov) e imagen (N.B. Mechkivska). Resultados obtenidos: La investigación realizada brinda la oportunidad de hablar sobre la amplia difusión en el fondo fraseológico español de expresiones constantes con componentes: números uno, dos, tres, siete, ciento un mil. Además, vale la pena señalar que los números de dos dígitos, por ejemplo, diez, y los números de tres dígitos, por ejemplo, cien, tienden a intensificar el tono de los valores del retorno constante. Como resultado del estudio, se encontró que los números ordinales, expresiones idiomáticas mucho menos comunes, pero entre las cuales las más utilizadas son los números ordinales primero, segundo, tercero y séptimo, son mucho menos numerosos. El código cultural impreso en la herencia fraseológica de la lengua española se caracteriza por la identidad nacional, preservando al mismo tiempo los símbolos numéricos universales.