Методика використання інтерактивних технологій в шкільному курсі історії України (10–11 класи)

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається з 68 сторінок, містить 49 джерел. Ключові слова: інтерактивні технології, історія України, цифрові інструменти, компетентнісне навчання, Нова українська школа, старша школа, методика викладання. Об’єктом дослідження є процес навчання історії України у 10–11 класах закладів загальної середньої освіти. Предметом дослідження є методика використання інтерактивних технологій у викладанні історії України в старшій школі. Мета магістерського дослідження — теоретично обґрунтувати та розробити методику ефективного використання інтерактивних технологій у навчанні історії України учнів 10–11 класів, що відповідає вимогам компетентнісного підходу Нової української школи. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: 1. Проаналізувати стан наукової розробленості проблеми застосування інтерактивних технологій у шкільній історичній освіті. 2. Визначити сутність, структуру та класифікацію інтерактивних технологій навчання. 3. Дослідити принципи відбору та застосування інтерактивних методів відповідно до змісту навчальної програми з історії України у 10–11 класах. 4. Виявити можливості інтеграції цифрових інструментів (Kahoot, Padlet, Google Maps, YouTube, Canva, Genially, LearningApps) у навчальний процес. 5. Розробити та апробувати фрагменти уроків історії України з використанням інтерактивних форм навчання. Наукова новизна роботи полягає у систематизації сучасних інтерактивних технологій та цифрових інструментів (Kahoot, Padlet, Google Maps, YouTube, Canva, Genially, LearningApps) для курсу історії України у старшій школі, а також у розробці та апробації методичних підходів до їх впровадження. Автор довів педагогічну цінність інтерактивних методів, здатних підвищити мотивацію, залученість та історичну компетентність учнів. У результаті дослідження автор дійшов таких висновків: 1. Сучасне суспільство потребує педагогів, здатних застосовувати інноваційні методики, зокрема інтерактивні технології, що відповідають вимогам компетентнісного підходу та потребам «цифрового покоління». 2. Інтерактивні технології навчання — дискусії, дебати, рольові ігри, кейс-методи, «мозковий штурм», навчальні проєкти, методи критичного мислення та онлайн-вікторини — є ефективними засобами активізації пізнавальної діяльності старшокласників. 3. Використання цифрових інструментів (Kahoot, Padlet, Google Maps, YouTube, Canva, Genially, LearningApps) дозволяє візуалізувати історичний матеріал, організовувати групову роботу, стимулювати обговорення, підвищує рівень мотивації та формує цифрову компетентність учнів. 4. Ефективне застосування інтерактивних технологій потребує високої професійної та цифрової компетентності вчителя, його здатності виступати фасилітатором, координатором навчальної діяльності та модератором обговорень. 5. Апробація розроблених фрагментів уроків показала підвищення рівня засвоєння знань, активності та зацікавленості учнів, а також покращення їхніх умінь працювати в команді, аргументовано відстоювати власну позицію та аналізувати історичні події. 6. Розроблена методика інтеграції інтерактивних технологій і цифрових інструментів у навчальний процес може бути використана вчителями історії, студентами педагогічних спеціальностей та слухачами курсів підвищення кваліфікації як практичний інструмент модернізації навчання історії України.EN : The qualification work consists of 68 pages and contains 45 sources. Keywords: interactive technologies, Ukrainian history, digital tools, competency-based learning, New Ukrainian School, senior secondary school, teaching methodology. The object of research is the process of teaching Ukrainian history in grades 10–11 of general secondary education institutions. The subject of research is the methodology of using interactive technologies in teaching Ukrainian history in senior secondary school. The purpose of the master’s research is to theoretically substantiate and develop a methodology for the effective use of interactive technologies in teaching Ukrainian history to students in grades 10–11, in accordance with the competency-based approach of the New Ukrainian School. To achieve this purpose, the following tasks were set: 1. To analyze the current state of scientific research on the application of interactive technologies in school history education. 2. To define the essence, structure, and classification of interactive learning technologies. 3. To investigate the principles of selecting and applying interactive methods according to the content of the Ukrainian history curriculum in grades 10–11. 4. To identify the possibilities of integrating digital tools (Kahoot, Padlet, Google Maps, YouTube, Canva, Genially, LearningApps) into the learning process. 5. To develop and test lesson fragments of Ukrainian history using interactive forms of learning.

The scientific novelty of the work lies in the systematization of modern interactive technologies and digital tools (Kahoot, Padlet, Google Maps, YouTube, Canva, Genially, LearningApps) for the Ukrainian history course in senior secondary school, as well as in the development and testing of methodological approaches for their implementation. The author demonstrated the pedagogical value of interactive methods capable of increasing students’ motivation, engagement, and historical competence. As a result of the research, the author reached the following conclusions: 1. Modern society requires teachers who can apply innovative methods, including interactive technologies, that meet the requirements of the competency-based approach and the needs of the “digital generation.” 2. Interactive learning technologies—discussions, debates, role-playing games, case studies, brainstorming, educational projects, critical thinking methods, and online quizzes—are effective means of activating senior students’ cognitive activity. 3. The use of digital tools (Kahoot, Padlet, Google Maps, YouTube, Canva, Genially, LearningApps) allows for the visualization of historical material, organization of group work, stimulation of discussion, increases students’ motivation, and develops their digital competence. 4. Effective application of interactive technologies requires high professional and digital competence of the teacher, as well as the ability to act as a facilitator, coordinator of learning activities, and moderator of discussions. 5. Testing the developed lesson fragments demonstrated an increase in knowledge retention, student activity and engagement, as well as improvement in teamwork skills, the ability to argue their position, and analyze historical events. 6. The developed methodology for integrating interactive technologies and digital tools into the learning process can be used by history teachers, students of pedagogical specialties, and participants of professional development courses as a practical tool for modernizing the teaching of Ukrainian history.