Формування системної комунікації між районною військовою адміністрацією та прифронтовими громадами в умовах воєнного стану

Abstract

UA : Мета дослідження: формування можливості підвищення ефективності системної комунікації Запорізької обласної військової адміністрації з прифронтовими громадами в умовах воєнного стану. Об’єкт дослідження: формування системної комунікації між районною військовою адміністрацією та прифронтовими громадами в умовах воєнного стану. Предмет дослідження: публічно-управлінське забезпечення формування системної комунікації між районною військовою адміністрацією та прифронтовими громадами в умовах воєнного стану. Методи дослідження: індукції, дедукції, опитування, узагальнення. Новизна дослідження: сформовано можливості покращення управління прифронтовими громадами, підвищення ефективності адміністративних процесів та забезпечення стабільності в умовах воєнного конфлікту. Гіпотеза: впровадження ефективної системи комунікації між районними військовими адміністраціями та прифронтовими громадами в умовах воєнного стану забезпечить підвищення рівня оперативного реагування на надзвичайні ситуації, зменшить вплив дезінформації супротивника. Висновки. 1. Системна комунікація в умовах воєнного стану має забезпечити специфічність ситуації та постійну потребу в оперативному обміні інформацією. 2. Ефективне реагування під час криз вимагає тісної співпраці між урядом, громадськими організаціями та волонтерами. 3. Існує потреба в інтеграції мобільних додатків для більш ефективного інформування громадян.EN : Purpose of the study: to create opportunities to improve the efficiency of systemic communication between the Zaporizhzhia Regional Military Administration and frontline communities under martial law. Object of research: formation of systemic communication between the district military administration and frontline communities under martial law. Subject of the study: public-management support for the formation of systemic communication between the district military administration and frontline communities under martial law. Research methods: induction, deduction, survey, generalization. Novelty of the study: the possibilities of improving the management of frontline communities, increasing the efficiency of administrative processes and ensuring stability in the context of military conflict are formed. Hypothesis: the introduction of an effective system of communication between district military administrations and frontline communities under martial law will increase the level of rapid response to emergencies and reduce the impact of enemy disinformation. Conclusions. 1. Systematic communication under martial law should ensure the specificity of the situation and the constant need for prompt information exchange. 2. Effective crisis response requires close cooperation between the government, NGOs and volunteers. 3. There is a need to integrate mobile applications for more effective information for citizens.