Антисемітський дискурс в дитячій літературі Третього Рейху: структура, семантика та паралінгвальні особливості

Abstract

UA : Дипломна робота – 94 стор., 111 джерел, 5 додатків. Об’єкт дослідження: антисемітський дискурс в ілюстрованій німецькій дитячій літературі періоду Третього Рейху (1933–1945 рр.) на матеріалі видань «Stürmer-Verlag». Мета роботи: полягає у виявленні механізмів формування антисемітського світогляду німецького загалу через семантику, вербальні та візуальні коди ключових творів дитячої літератури Третього рейху. Теоретико-методологічні засади: методологічну основу становить міждисциплінарний полікритичний підхід: соціофілософський (семантика антисемітизму за М. Шверендтом), лінгвістичний (механізми тоталітарної мови за Л. Масенко) та семіотичний (граматика візуального дизайну за Г. Крессом та Т. ван Леувеном, риторика образу за Р. Бартом). Отримані результати: узагальнено теоретичні засади дослідження антисемітського дискурсу, розроблено та апробовано авторський алгоритм аналізу вербальних та візуальних кодів антисемітського дискурсу. Доведено, що дитячі твори, надруковані видавництвом «Stürmer-Verlag» у 1930-1940, використовувались як інструмент «расової педагогіки» та когнітивна зброя. Встановлено, що поєднання вербальних компонентів із сугестивною візуалізацією (маніпуляція дитячою психологією, риторика геноциду, прийоми «натуралізації» і «фізіономічного детермінізму» та ін.) сприяло закріпленню антисемітизму як морально-етичної норми тогочасному німецькому соціумі та підготовці його суспільної свідомості до Голокосту.DE : Die Arbeit untersucht ideologische Indoktrination in der Kinderliteratur des nationalsozialistischen Deutschlands mit Fokus auf propagandistische Mechanismen. Gegenstand der Untersuchung sind der antisemitische Diskurs sowie die verbalen und visuellen Mechanismen antisemitischer Propaganda in der illustrierten Kinderliteratur des Dritten Reiches. Ziel der Arbeit ist die Analyse, wie Texte und Illustrationen in Kinderbüchern des Dritten Reiches antisemitischen Hass formten: • die Bestimmung der Natur und Typologie des antisemitischen Diskurses sowie die Entwicklung eines Analyseinstrumentariums anhand zentraler Werke der Kinderliteratur des nationalsozialistischen Deutschlands; • die Durchführung einer umfassenden Analyse der verbalen und visuellen Codes in den Schlüsselwerken von E. Bauer, E. Hiemer, F. Rupprecht und W. Hofmann sowie die Identifikation der Mechanismen der Herausbildung eines antisemitischen Weltbildes bei deutschen Kindern jener Zeit. Die methodologische Grundlage der Untersuchung bildet ein авторspezifischer interdisziplinärer polykrischer Ansatz, der den sozialphilosophischen Analyseansatz der Semantik des Antisemitismus nach M. Schwerendt, die linguistische Dekonstruktion totalitärer Sprachmechanismen nach L. Masenko sowie die Semiotik visueller Propaganda integriert, die auf der „Grammar of Visual Design“ von G. Kress und T. van Leeuwen sowie auf der „Rhetorik des Bildes“ von R. Barthes basiert. Die wissenschaftliche Neuheit der Arbeit liegt in der Anwendung eines eigens entwickelten polykrischen Analysealgorithmus, der es ermöglichte, Mechanismen der Suggestion offenzulegen und die Evolution der Propaganda von alltäglichen Manipulationen hin zur Rhetorik des Genozids nachzuzeichnen.