Специфіка відтворення мовностилістичних засобів вираження категорії оцінки (на матеріалі німецькомовного друкованого видання Hamburger Abendblatt 2024-25 років)

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота магістра – 63 сторінки, 78 джерел. Об’єкт дослідження: статті німецькомовної газети «Hamburger Abendblatt» за 2024-2025 роки. Предмет дослідження: мовні засоби вираження категорії оцінки в публікаціях «Hamburger Abendblatt» 2024-2025 роки. Мета роботи: визначити провідних тенденцій мовного вираження категорії оцінки на матеріалі аналітичних статей німецькомовної газети «Hamburger Abendblatt» за 2024-2025 рр. Теоретико-методологічні засади: Теоретичні праці, присвячені вивченню питання про специфіку публіцистичного стилю, мас-медійного дискурсу, категорії оцінки та засобів її вираження. Отримані результати: З’ясовано, що оцінювальна лексика створює образність і виразність публіцистичного тексту. В роботі зроблено висновки, що в актуальному німецькомовному виданні «Hamburger Abendblatt» (2024–2025) для вираження об’єкта оцінки використовуються різні частини мови, але в різному співвідношенні: майже половину корпусу лексичних одиниць оцінки об’єкта складають іменники, майже одну чверть дієслова та одну третину прикметники. З точки зору класифікації лексичних одиниць за підґрунтям оцінки в аналітичних статтях домінують лексичні засоби абсолютної, раціональної та негативної оцінки. На особливу увагу заслуговують тропи та стилістичні фігури в «Hamburger Abendblatt» як засоби вираження оціночного ставлення: метафори, гіпербола, іронія, градація.DE : In der vorliegenden Arbeit wird der Gebrauch emotional-evaluativer Lexik im deutschsprachigen publizistischen Diskurs untersucht, es werden der Inhalt sowie die sprachlichen Mittel zur Darstellung der Bewertungsobjekte analysiert. Es wurde festgestellt, dass evaluative Lexik dem publizistischen Text Bildhaftigkeit und Ausdruckskraft verleiht. Die Analyse des aktuellen deutschsprachigen Mediums «Hamburger Abendblatt» (2024–2025), das ein breites Spektrum moderner Tendenzen der Mediensprache repräsentiert, zeigt, dass zur Versprachlichung der Bewertungsobjekte unterschiedliche Wortarten herangezogen werden. Dabei machen Substantive nahezu die Hälfte des Korpus der evaluativen Lexeme aus (45% der Gesamtzahl der in der Stichprobe erfassten bewertenden Einheiten), während Verben etwa ein Fünftel (21%) und Adjektive rund ein Drittel (34%) ausmachen. Im Hinblick auf die Klassifikation der lexikalischen Einheiten nach der Grundlage der Bewertung dominieren in analytischen Artikeln lexikalische Mittel der absoluten Bewertung (nach dem Kriterium «Absolutheit – Vergleichbarkeit»), der rationalen Bewertung (nach dem Kriterium «Rationalität – Emotionalität») sowie der negativen Bewertung (nach dem Vorzeichen +/-). Besondere Aufmerksamkeit verdienen Tropen und stilistische Figuren im «Hamburger Abendblatt» als Mittel zur Realisierung evaluativer Einstellungen, darunter Metaphern, Hyperbeln und Ironie. Die identifizierten Mittel der Gradation ermöglichen es, die Variation der Intensität der Bewertung nachzuvollziehen – von einer vorsichtigen Annahme bis hin zu einer kategorischen Feststellung.