Аксіологія українських і польських паремій

Abstract

UA : Текст кваліфікаційної роботи магістра 56 сторінок, 60 джерел. ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ – спільне та відмінне у аксіосфері українського та польського фольклору. ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ – родинні цінності в українських та польських пареміях. МЕТА РОБОТИ – дослідити та порівняти аксіосферу українських та польських народних паремій. У ході дослідження передбачається вирішити такі ЗАВДАННЯ: 1) Виявити сучасні підходи до дослідження кореляції фольклорних паремій та народної аксіології; 2) Розкрити особливості трансляції колективного світогляду у малих фольклорних жанрах; 3) Проаналізувати способи відтворення народних цінностей в українських та польських народних пареміях, які стосуються родини; 4) Простежити характер екстраполяції у досліджуваних творах родинних взаємин та відповідних цінностей на соціум та сакрум; 5) Зіставити результати аналізу та порівняти систему цінностей, зафіксованих в українських та польських пареміях. Входження України у світові глобалізаційні процеси, її прагнення до Євросоюзу активізують увагу до порівняльних студій у галузі культури, фольклору, зокрема. Такі дослідження допомагають виявити універсальне та національне у традиційній та новітній системі цінностей, з’ясувати спільне та відмінне у оцінці одних і тих явищ, формують стійке відношення до української культури як культури європейської. Одним із суттєвих показників загальнолюдського (універсального) в культурі є народна аксіологія, однією з найбільш усталених форм збереження якої є паремійний фонд, прислів’я зокрема. На тлі суспільної дискусії щодо формування в сучасній Україні європейської системи цінностей, належить дослідити традиційні власні та порівняти їх із традиційними європейськими (сформованими до створення засадничих цінностей Євросоюзу), що доцільно зробити перш за все порівнюючи культуру споріднених народів, українського та польського зокрема. Цими чинниками зумовлена АКТУАЛЬНІСТЬ пропонованої магістерської роботи. НОВИЗНА пропонованої роботи полягає у проведенні вперше порівняльного аналізу аксіосфери українських і польських народних паремій. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ – дескриптивний метод застосовується при розгляді та описі прислів’їв; герменевтичний метод у тлумаченні змісту та основних конотацій конкретних паремій; застосовується й порівняльний аналіз прислів’їв, що належать спорідненим народам, для виявлення збігів та розбіжностей у трансльованій системі цінностей. Мета та завдання роботи зумовили звернення до дедуктивно-індуктивного методу, оскільки йдеться про перехід від сенсу одиничного тексту до виявлення закономірностей та екстраполяцію отриманого знання на дослідження інших текстів. ТЕОРЕТИЧНОЮ БАЗОЮ роботи є праці українських дослідників-фольклористів починаючи з другої половини 19-го – початку 20-го століття: М. Номиса, М. Сумцова, І. Франка; Ф. Колесси; середини 20-го століть: В.С. Плавюка, М.Пазяка, Н.Шумади та кінця 20-го – початку 21-го століття: Ж. Колоїза, Н. Шарманова, В. Чабаненка, З. Коцюби, Т. Космеди, М. Лановик і З. Лановик, О. Селіванової, І. Павленко, Т. Мороз, Б. Юськів тощо. Питання аксіології та аксіосфери розглянуті із врахуванням поглядів представників різних напрямів і школ: Дж.Дьюї, Г.Ріккера, М.Вебера. Враховані погляди на аксіосферу паремій польських дослідників, Ю. Кшижановські (Krzyżanowski), Д. Свєрчинська (Świerczyńska) зокрема. МАТЕРІАЛОМ ДОСЛІДЖЕННЯ стали паремійні одиниці, зафіксовані у «Українських приказках, прислів’ях і такому іншому» Матвія Номиса, «Галицько-руських народних приповідках» Івана Франка; твори малих фольклорних жанрів зі збірників класиків українського фольклору М.Сумцова, Ф.Колесси та з польських лексикографічних та фольклористичних джерелах:збірник С. Адальберга «Księga przysłów przypowieści i wyrażeń przysłowiowych» (Adalberg, 1889–1894); словник у 4-ох томах «Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich» за редакцією Ю. Кшижановського (Krzyżanowski, 1969–1972), збірка прислів’їв «Przysłowia są na wszystko» за редакцією Д. Свєрчинської (Świerczyńska, 2001). ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ: матеріали роботи можуть бути використані у лекціях та практичних заняттях із міжкультурної комунікації у зв’язку із вивченням національних стереотипів; при вивченні фольклору, малих жанрів зокрема; можуть прислужитися для поглиблення знань про спільне та відмінне в аксіосистемі українців та поляків. Отримані результати можна використати у процесі гендерного виховання та у виховній роботі, пов’язаній із формуванням ціннісної системи особистості. СТРУКТУРА РОБОТИ: дослідження складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків та списку використаної літератури.EN : Master qualification work contains 56 pages, 60 scientific sources were used. THE OBJECT OF STUDY: common and different in the axiosphere of Ukrainian and Polish folklore. THE SUBJECT OF STUDY: family values in Ukrainian and Polish paremies. THE PURPOSE OF THE WORK: to investigate and compare the axiosphere of Ukrainian and Polish folk paremies. TASKS: 1) Identify modern approaches to the study of the correlation of folklore paremies and folk axiology; 2) To reveal the peculiarities of broadcasting a collective worldview in small folklore genres; 3) To analyze the ways of reproduction of folk values in Ukrainian and Polish folk paremies that concern the family; 4) Trace the nature of extrapolation in the researched works of family relationships and corresponding values to society and sacrum; 5) Compare the results of the analysis and compare the system of values recorded in the Ukrainian and Polish paremias. THE SCIENTIFIC NOVELTY: consists in carrying out for the first time a comparative analysis of the axiosphere of Ukrainian and Polish folk paremies. RESEARCH METHODS: descriptive method; hermeneutic method; comparative analysis of proverbs. The purpose and tasks of the work led to the use of the deductive-inductive method. SCOPE: the research materials can be used in lectures on intercultural communication; when studying folklore, small genres in particular; to deepen knowledge about the common and different in the axiom system of Ukrainians and Poles. STRUCTURE OF THE STUDY: the study consists of an Introduction, three chapters with subsections, Conclusions, and a List of References.