Клініко-біохімічні показники крові у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу

Abstract

UA : Робота викладена на 60 сторінках друкованого тексту, містить 5 таблиць. Перелік посилань включає 61 джерело. Об’єкт дослідження – венозна кров дітей. Мета роботи – дослідити гематологічний профіль та функціональний стан печінки у дітей різних вікових груп м. Кременчук при маніфестації цукрового діабету 1 типу. Методи дослідження – біохімічні, загально клінічні та статистичні. Встановлено, що попри нормальні середні показники крові, у дітей із ЦД 1 го типу вже на ранніх етапах виникають приховані порушення роботи печінки. Найвищий ризик розвитку патології припадає на вік 4–5 років (у 50% дітей виявлено ознаки цитолізу) та 8–12 років (у кожної четвертої дитини зафіксовано застій жовчі - холестаз). Доведено, що стабільність загальних показників крові може маскувати індивідуальні відхилення, які свідчать про формування діабетичної гепатопатії залежно від віку дитини. Наукова новизна роботи полягає у проведенні детального аналізу зв’язку між віком дитини та ризиком ураження печінки при цукровому діабеті 1 го типу. Вперше показано, що нормальні середні значення біохімічних проб не виключають наявності серйозних індивідуальних порушень, які потребують окремої уваги лікарів. Значимість роботи – результати роботи дозволяють розширити методи діагностики діабетичної гепатопатії на ранніх стадіях. Отримані дані можуть бути використані в роботі дитячих ендокринологів для своєчасного виявлення ускладнень з боку печінки та коригування схеми лікування дітей різних вікових груп.EN : The work is presented on 60 pages of printed text and contains 5 tables. The list of references includes 61 sources. The object of the study is the venous blood of children. The aim of the study is to investigate the hematological profile and functional state of the liver in children of different age groups in Kremenchuk at the manifestation of type 1 diabetes mellitus. Research methods include biochemical, general clinical, and statistical analysis. It was established that despite normal average blood counts, children with T1DM develop hidden liver dysfunctions at early stages. The highest risk of pathology occurs at the age of 4–5 years (50% of children showed signs of cytolysis) and 8–12 years (bile stasis cholestasis was recorded in every fourth child). It is proved that the stability of general blood parameters can mask individual abnormalities that indicate the development of diabetic hepatopathy depending on the child's age. The novelty lies in a detailed analysis of the relationship between the child's age and the risk of liver damage in type 1 diabetes mellitus. For the first time, it is shown that normal average values of biochemical tests do not exclude the presence of serious individual disorders that require special medical attention. The results of the study allow for the expansion of diagnostic methods for diabetic hepatopathy in its early stages. The data obtained can be implemented in the practice of pediatric endocrinologists for the timely detection of liver complications and adjustment of treatment regimens for children of various age groups.