Соціальне підприємництво у сфері соціальної роботи

Abstract

UA : Метою дослідження є аналіз соціального підприємництва у сфері соціальної роботи та технологія його впровадження в умовах громади. Об’єкт дослідження – соціальне підприємництво як інноваційне соціоекономічне явище у системі соціальної роботи. Предмет дослідження – теоретичні, технологічні та практичні засади розвитку і впровадження соціального підприємництва як ефективного інструменту вирішення соціальних проблем. Методи дослідження: комплексні методи – інституційний підхід, підхід сталого розвитку, підхід соціальних інновацій. Та низка емпіричних методів – контент-аналіз, порівняльний аналіз, SWOT-аналіз, аналіз кейсів (case study). Гіпотеза: Соціальне підприємництво є ефективним та стійким інструментом соціальної роботи, а його успішне впровадження в умовах територіальної громади може бути забезпечене за умови застосування чіткої технології, що включає комплексний аналіз соціальних потреб, формування міжсекторальних партнерств та постійний моніторинг соціального впливу. Висновки. 1. Соціальне підприємництво є інноваційною технологією соціальної роботи, що забезпечує перехід до стійкої соціально-економічної інтеграції найбільш вразливих груп та ключовим інструментом післявоєнного відновлення громад. 2. Успішне впровадження соціального підприємництва вимагає чіткої технології на рівні громади та використання механізмів вимірювання соціального впливу. 3. Подальший розвиток та масштабування сектору залежить від системної державної підтримки та модернізації професії соціального працівника для набуття компетентностей у сфері соціального менеджменту та підприємницької освіти.EN : Purpose of the Study: To analyze social entrepreneurship within the scope of social work and develop the technology for its successful implementation in a community setting. Object of the Study: Social entrepreneurship as an innovative socio-economic phenomenon within the social work system. Subject of the Study: The theoretical, technological, and practical foundations for the development and implementation of social entrepreneurship as an effective tool for solving pressing social issues. Research Methodology: The research employs a suite of comprehensive methods, including the institutional approach, sustainable development approach, and social innovation approach. These are complemented by empirical methods such as content analysis, comparative analysis, SWOT analysis, and case study analysis. Hypothesis: Social entrepreneurship constitutes an effective and sustainable tool for social work. Its successful integration into a territorial community can be ensured through the application of a clear technology that encompasses a comprehensive analysis of social needs, the formation of robust intersectoral partnerships, and continuous monitoring of social impact. Conclusions: 1. Social entrepreneurship represents an innovative technology in social work, facilitating the transition to the sustainable socio-economic integration of the most vulnerable groups, thereby serving as a critical mechanism for post-war community recovery. 2. The successful execution of social entrepreneurship requires a well-defined implementation technology at the community level, coupled with the mandatory use of Social Impact Measurement mechanisms to ensure transparency and attract targeted investment. 3. The further development and scaling of the sector are contingent upon systemic state support and the modernization of the social worker profession.