Психологічні особливості формування самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в умовах цифрового освітнього середовища

Abstract

UA : Робота викладена на 54 сторінках друкованого тексту, містить 6 таблиць, 5 рисунків, 7 додатків. Перелік посилань включає 40 джерел. Об’єктом дослідження - генезис та розвиток системи самооцінки у дітей на етапі молодшого шкільного віку. У сучасну епоху тотальної цифровізації та стрімкого впровадження високих технологій у всі сфери життєдіяльності особливої ваги набуває питання трансформації особистісного розвитку дитини під впливом глобального віртуального простору. Трансформаційні процеси, що охопили освітню галузь, зумовлюють докорінну зміну традиційних парадигм навчання та виховання, вимагаючи від науковців прискіпливого аналізу нових детермінант, які безпосередньо корегують психічне становлення підростаючого покоління, зокрема механізми формування самооцінки. Оскільки самооцінка виступає засадничим елементом структури самосвідомості, вона не лише визначає вектор ставлення індивіда до власних інтелектуальних і соціальних здобутків, а й виконує ключові регулятивні та адаптивні функції, що забезпечують гармонійну інтеграцію людини в соціум. Саме в молодшому шкільному віці, коли відбувається інтенсивне закладання фундаменту Я-концепції та кристалізація уявлень про власну компетентність, цей процес стає найбільш вразливим до зовнішніх впливів. Перехід до навчальної діяльності як провідної створює умови, за яких дитина починає системно рефлексувати над результатами своєї праці, орієнтуючись на зовнішні маркери успіху від педагогів та однолітків, що безпосередньо моделює її самосприйняття. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні трансформації самооцінки молодших школярів саме в умовах цифрового освітнього простору, що залишається недостатньо концептуалізованим у сучасній психології. Виявлено характер взаємозв’язку між цифровою активністю, рівнем тривожності та стабільністю самооцінки дитини.EN : The work is presented on 54 pages of printed text, contains 6 tables, 5 figures, 7 appendices. The list of references includes 40 sources. The object of the study is the genesis and development of the self-esteem system in children at the stage of primary school age. In the modern era of total digitalization and rapid introduction of high technologies into all spheres of life, the issue of the transformation of the child's personal development under the influence of the global virtual space is of particular importance. The transformation processes that have engulfed the educational sector are causing a fundamental change in traditional paradigms of teaching and upbringing, requiring scientists to meticulously analyze new determinants that directly adjust the mental formation of the younger generation, in particular the mechanisms of self-esteem formation. Since self-esteem is a fundamental element of the structure of self-consciousness, it not only determines the vector of an individual's attitude to his own intellectual and social achievements, but also performs key regulatory and adaptive functions that ensure the harmonious integration of a person into society. It is at the younger school age, when the foundation of the self-concept is intensively laid and ideas about one's own competence are crystallized, that this process becomes most vulnerable to external influences. The transition to educational activity as the leading one creates conditions under which the child begins to systematically reflect on the results of his work, focusing on external markers of success from teachers and peers, which directly models his self-perception. The scientific novelty lies in the comprehensive study of the transformation of self-esteem of younger schoolchildren precisely in the conditions of the digital educational space, which remains insufficiently conceptualized in modern psychology. The nature of the relationship between digital activity, the level of anxiety and the stability of the child's self-esteem has been revealed.