Інституціоналізація демократії в Україні: виклики та шляхи розбудови

Abstract

UA : Актуальність дослідження полягає в тому, що з моменту відновлення Україною незалежності у 1991 році, розбудова і зміцнення демократичних інститутів залишається ключовим викликом для нашої держави. Цей процес є нелінійним і складним і визначальним для нашої державності. Українське суспільство неодноразово демонструвало своє прагнення до свободи, демократії і європейського вектору розвитку, що було підтверджено двома революціями: Помаранчева революція і Революція Гідності, які мали на меті боротьбу саме за демократичні цінності та проти узурпації влади. Тема є актуальною, адже зміцнення інститутів української демократії, подолання старих труднощів і нових викликів є запорукою виживання України і ключовим інструментом перемоги. Проблемна ситуація полягає в тому, що за понад 30 років незалежності наші інститути досі перебувають у процесі трансформації, який на сучасному етапі відбувається в умовах повномасштабної війни та значної політичної нестабільності, при тому, що актуальними лишаються попередні проблеми, такі як: хронічно низький рівень довіри громадян до державних інститутів, олігархічний вплив на процеси прийняття рішень, корупція, високий рівень відчуженості інститутів від населення та все ще слабка культура громадської участі. Повномасштабне вторгнення росії поставило перед Україною нові виклики, зокрема необхідність збереження демократичних свобод, яке часто суперечить потреба національної безпеки воєнного часу. Це посилює тиск на інститути і створює ризик розриву між формальними демократичними процедурами та реальною стійкістю політичної системи.

Проблематика інституціоналізації демократії в Україні та світі є предметом уваги багатьох дослідників. Зокрема у цій кваліфікаційній роботі буде проводитися розгляд концепції інклюзивних і екстрактивних інститутів, що розроблена Д. Аджемоґлу та Дж. Робінсоном у праці Why Nations Fail. Також будемо аналізувати праці філософа і футуролога Френсіса Фукуями. Попри значну увагу до інституціоналізації демократії серед науковців, комплексного вивчення потребує демократія в Україні саме у вимірі інклюзивних і екстрактивних інститутів, адже самі дослідники Аджемоґлу і Робінсон не згадують Україну у своїй праці і взагалі мало уваги концентрують саме на Східній Європі, як унікальному прикладі пізнього постколоніалізму.EN : The relevance of the study is that since Ukraine regained its independence in 1991, the development and strengthening of democratic institutions has remained a key challenge for our state. This process is nonlinear and complex and decisive for our statehood. Ukrainian society has repeatedly demonstrated its desire for freedom, democracy and the European vector of development, which was confirmed by two revolutions: the Orange Revolution and the Revolution of Dignity, which aimed to fight precisely for democratic values ​​and against the usurpation of power. The topic is relevant, because strengthening the institutions of Ukrainian democracy, overcoming old difficulties and new challenges is the key to Ukraine's survival and a key tool for victory. The problematic situation is that after more than 30 years of independence, our institutions are still in the process of transformation, which at the present stage is taking place in conditions of full-scale war and significant political instability, while previous problems remain relevant, such as: chronically low level of trust of citizens in state institutions, oligarchic influence on decision-making processes, corruption, high level of alienation of institutions from the population and still weak culture of public participation. The full-scale Russian invasion has posed new challenges for Ukraine, in particular the need to preserve democratic freedoms, which often contradicts the need for national security in wartime. This increases pressure on institutions and creates the risk of a gap between formal democratic procedures and the real stability of the political system.

The issue of institutionalization of democracy in Ukraine and the world is the subject of attention of many researchers. In particular, this qualification work will examine the concept of inclusive and extractive institutions, developed by D. Acemoglu and J. Robinson in their work Why Nations Fail. We will also analyze the works of philosopher and futurologist Francis Fukuyama. Despite significant attention to the institutionalization of democracy among scholars, democracy in Ukraine requires a comprehensive study precisely in the dimension of inclusive and extractive institutions, because researchers Acemoglu and Robinson themselves do not mention Ukraine in their work and generally focus little attention on Eastern Europe, as a unique example of late postcolonialism.