Методологічний потенціал теорії аутопоезису в становленні нової парадигми гуманізму

Abstract

UA : Сучасна антропологічна криза призвела до глибоких трансформацій самого феномену людини і вимагає пошуку нових гуманістичних підходів та методів. В статті розглядаються теорія відкритих систем, синергетика як методологічна засада сучасного гуманістичного дискурсу. Проаналізовано теорію аутопоезису У. Матурани і Ф. Варели, її соціально-філософський контекст, встановлюється зв'язок ідеї самотворення, аутопоезису людини з ідеєю само актуалізації А. Маслоу, зазначається людиновимірність та гуманістична спрямованість теорії аутопоезису, досліджується її методологічний потенціал для побудови нової парадигми гуманізму.RU : Современный антропологический кризис привел к глубоким трансформациям самого феномена человека и требует поиска новых гуманистических подходов и методов. В статье рассматриваются теория открытых систем, синергетика как методологическая основа современного гуманистического дискурса. Проанализирована теория аутопоэзиса В. Матураны и Ф. Варелы, ее социально-философский контекст, устанавливается связь идеи самопроизводства, аутопоэзиса человека с идеей самоактуализации А. Маслоу, отмечается человекомерность и гуманистическая направленность теории аутопоэзиса, исследуется ее методологический потенциал для построении новой парадигмы гуманизма.EN : Modern anthropological crisis became a reason for a deep transformation in understanding of the human phenomenon itself. And in this situation we need to find new humanistic methods that will help to create conditions for individual self-organization and self-transformation in a such changeable world. The article deals with the theory of Open Systems as methodological principles of modern humanistic discourse. The essence and evolution of “autopoiesis” concept has been investigated. Autopoiesis has been defined as one of necessary living conditions of complex open dynamic system which is defined by its ability to self-identification and self-updating in interaction with environment. Review the autopoiesis theory of U. Maturana and F. Varela in the social and philosophical context. Indicates humanistic orientation of that theory. Talks about how the idea of self-creation, autopoiesis person connects with the idea of self-actualization by Maslow. Concludes autopoiesis methodological potential theory for a new humanistic paradigm.