Формування соціально-комунікативної компетентності у молодших школярів з мовленнєвими порушеннями

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота: 94 с., 4 таблиці, 1 рисунок, 49 джерел, 2 додатки. Об’єкт дослідження: процес формування соціально-комунікативної компетентності у молодших школярів із порушеннями мовленнєвого розвитку. Предмет дослідження: педагогічні умови та корекційно-розвивальні методи формування соціально-комунікативної компетентності у дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими порушеннями. Мета дослідження: експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування соціально-комунікативної компетентності у молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку та підготувати рекомендації щодо їх впровадження в освітній процес. Методи дослідження. Теоретичні: аналіз, систематизація, узагальнення джерел, порівняння, моделювання. Емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний), спостереження, діагностика соціально-комунікативного розвитку, опитування педагогів і батьків. Теоретичне значення. Розширено уявлення про розвиток соціально комунікативних навичок у дітей з мовленнєвими порушеннями та уточнено зміст поняття соціально-комунікативної компетентності в спеціальній педагогіці. Практичне значення. Розроблено й апробовано педагогічні умови, рекомендації та комплекс вправ для підвищення соціально-комунікативної компетентності молодших школярів із порушеннями мовлення. Матеріали придатні для роботи логопедів, психологів, учителів НУШ, ресурсних центрів та інклюзивних класів. Галузь використання: заклади загальної середньої освіти, інклюзивно ресурсні центри.EN : The qualification work consists of an introduction, 2 sections, findings, a list of references (49 items, 4 of them in a foreign language) and 2 appendices on 3 pages. The qualification work volume is 94 pages long, 78 of them – main text. There are 4 tables and 1 illustration. The research examines the theoretical foundations and practical aspects of forming social and communicative competence in primary school children with speech development disorders. It presents the essence and structure of social and communicative competence, psychological and pedagogical prerequisites for its development, and characterizes speech difficulties typical for this age category. Research object: the process of forming social and communicative competence in primary school children with speech development disorders. Research subject: pedagogical conditions and correctional and developmental methods for the formation of social and communicative competence in primary school children with speech disorders. The aim of the study to experimentally verify the effectiveness of pedagogical conditions for the formation of social and communicative competence in younger schoolchildren with speech disorders and to prepare recommendations for their implementation in the educational process. Research objectives: 1) to analyze the features of the development of social and communicative competence in younger schoolchildren with speech disorders; 2) to determine the main pedagogical conditions for the formation of social and communicative competence in children with speech disorders; 3) to develop a set of correctional and developmental methods and techniques to improve social and communicative competence in younger schoolchildren; 4) to assess the effectiveness of using individualized approaches in the formation of social and communicative competence in children with speech disorders; 5) to determine the role of cooperation with parents and specialists in the correction of social and communicative competence in children with speech disorders. The first chapter presents theoretical approaches to defining social and communicative competence, its verbal, non-verbal and socio-emotional components, as well as factors influencing its formation in children with speech impairments. The second chapter contains the results of the experimental study, diagnostics of the initial level of competence, implementation of corrective-developmental work, and analysis of positive dynamics at the end of the experiment. The proposed methodological system can be implemented in primary schools, speech therapy practice, inclusive education, and support services.