Психологічні аспекти відновлення емоційних ресурсів демобілізованих військовослужбовців

Abstract

UA : Робота викладена на 86 сторінках, друкованого тексту, 12 таблиць. Перелік посилань включає 49 джерел. Об’єкт дослідження – емоційна сфера демобілізованих військовослужбовців. Військова агресія російської федерації проти України, що почалася 20 лютого 2014 року поставила перед українським суспільством нові виклики – збереження національної ідентичності та власних територій. А з початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року – збереження самої Української Нації. На даний момент важко говорити, яка кількість людей залучена до оборонних заходів, але відкриті джерела говорять про 1,1млн мобілізованих та 3,7млн мобілізаційного потенціалу України. Бойові дії – надскладний, з психологічної точки зору, процес, що супроводжується постійним бойовим стресом. Слід також мати на увазі, що психічна, фізична та професійна витривалість військовослужбовців має певні часові межі. Так, пік боєздатності військового підрозділу припадає на 10-20 добу бойових дій, потім вона катастрофічно падає і через 30-40 діб боїв військовий підрозділ (частину) треба відводити на відпочинок. Через 8-12 місяців війни серед особового складу мають місце прояви гострих невротичних станів і нездатності далі воювати. Активні бойові дії, що тривають вже 3 роки, у комбінації із низьким рівнем ротації, високим рівнем втоми особового складу та неможливістю забезпечення відновлення військовослужбовців бойових підрозділів, призводять до серйозних порушень у їхній психічній та психологічній сфері. Військова психологія та її методологія зараз активно розвивається. Її інструментарій оцінки, психо-можливостей військовослужбовців, едукації (наприклад, психології бою та правилам надання першої психологічної допомоги) та протокольні й непротокольні методи психогігієни (наприклад, дебріфінги після виходів, декомпресія на ротаціях, TRIM (травма риск-менеджмент), різні методи релаксації: релаксація за Джейкобсоном та методи майндфулнес напрямку, тощо) намагаються мінімізувати або зменшити вплив стресу на психіку. Але цього виявляється замало і після повернення в суспільство, військовослужбовці потребують фізичної та психологічної реабілітації, а також соціалізації. Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути враховані при плануванні системи реабілітації ветеранів на загальнодержавному рівні та використані в практичній роботі психологів, які працюють з демобілізованими військовослужбовцями.EN : The work is presented on 86 pages, printed text, 12 tables. The list of references includes 49 sources. The object of the study is the emotional sphere of demobilized servicemen. The military aggression of the Russian Federation against Ukraine, which began on February 20, 2014, posed new challenges to Ukrainian society - the preservation of national identity and its own territories. And with the beginning of a full-scale invasion in February 2022 - the preservation of the Ukrainian Nation itself. At the moment, it is difficult to say how many people are involved in defense measures, but open sources speak of 1.1 million mobilized and 3.7 million mobilization potential of Ukraine. Combat operations are an extremely complex, from a psychological point of view, process, accompanied by constant combat stress. It should also be borne in mind that the mental, physical and professional endurance of servicemen has certain time limits. Thus, the peak of combat readiness of a military unit occurs on the 10th-20th day of combat operations, then it drops catastrophically and after 30-40 days of combat operations the military unit (part) must be taken to rest. After 8-12 months of war, there are manifestations of acute neurotic states and inability to continue fighting among the personnel. Active combat operations, which have been going on for 3 years, in combination with a low level of rotation, a high level of fatigue of personnel and the inability to ensure the recovery of servicemen of combat units, lead to serious violations in their mental and psychological sphere. Military psychology and its methodology are currently actively developing. Her assessment tools, psychological capabilities of military personnel, education (for example, combat psychology and rules for providing psychological first aid) and protocol and non-protocol methods of psychohygiene (for example, debriefings after exits, decompression during rotations, TRIM (trauma risk management), various relaxation methods: Jacobson relaxation and mindfulness methods, etc.) try to minimize or reduce the impact of stress on the psyche. But this turns out to be not enough and after returning to society, military personnel need physical and psychological rehabilitation, as well as socialization. The practical significance of the work lies in the fact that the results obtained can be taken into account when planning a veteran rehabilitation system at the national level and used in the practical work of psychologists working with demobilized military personnel.