Емоційний інтелект як чинник запобігання самотності осіб юнацького віку

Abstract

UA : Робота викладена на 62 сторінках друкованого тексту, і3 малюнки, 8 таблиць, 3 додатка. іОб’єкт дослідження – самотність як психоемоційний стан у іюнацькому віці. На сьогоднішній день, в умовах стрімкого розвитку ісуспільства, швидкого темпу життя, соціальних, політичних та іекономічних змін, прогресу інформаційних технологій та включення ілюдини в численні поверхневі соціальні контакти, особливої іуваги потребує проблема самотності. Відсутність очікуваних соціальних, ідружніх та емоційних зв’язків, доступного кола спілкування іпороджують відчуття покинутості, ізольованості, що позначається як іна психічному здоров'ї, так і на якості іжиття в цілому. Більша частина зазначених іособистісних характеристик певною мірою відносяться до сфери іемоційного інтелекту, який проявляється в здатності сприймати, іусвідомлювати, використовувати та раціонально управляти емоціями та іпочуттями. Проте окремих досліджень взаємозв’язку між рівнем ірозвитку емоційного інтелекту та специфікою переживання самотності іне знайдено, в тому числі у осіб іюнацького віку, у яких вона набуває особливого ізначення. Виявлення даної закономірності дозволяє віднайти шляхи ізапобіганню або зниженню самотності у юнацькому віці, ізавдяки розвитку емоційного інтелекту. Наукова іновизна отриманих результатів полягає в тому, що: поглиблено уявлення про особливості самотності у юнацькому івіці; розкрито особливості взаємозв’язку рівня розвитку емоційного іінтелекту та переживання стану самотності у осіб іюнацького віку; розроблено науково обгрунтовану психокорекційну програму іщодо розвитку емоційного інтелекту як чинника запобігання ісамотності у юнацькому віці.EN : The work is presented on 62 pages of printed text, and 3 figures, 8 tables, 3 appendices. The object of research is loneliness as a psycho-emotional state in adolescence. Today, in the conditions of rapid development of society, fast pace of life, social, political and economic changes, progress of information technologies and the inclusion of people in numerous superficial social contacts, the problem of loneliness needs special attention. The absence of the expected social, friendship and emotional ties, an accessible circle of communication, creates a feeling of abandonment and isolation, which affects both mental health and the quality of life in general. Most of these personal characteristics to some extent belong to the sphere of emotional intelligence, which is manifested in the ability to perceive, understand, use and rationally manage emotions and feelings. However, individual studies of the relationship between the level and development of emotional intelligence and the specifics of experiencing loneliness have not been found, including among people of young age, in whom it acquires special significance. Identifying this regularity allows you to find ways to prevent or reduce loneliness in youth, thanks to the development of emotional intelligence. The scientific novelty of the obtained results is that: the understanding of the peculiarities of loneliness in youth has been deepened; the peculiarities of the relationship between the level of development of emotional intelligence and the experience of loneliness in persons of young age are revealed; a scientifically based psychocorrective program has been developed in relation to the development of emotional intelligence as a factor in preventing loneliness in youth.