Метафорика поезії Дж. Г. Байрона і способи її відтворення українською мовою

Abstract

UA : Об’єкт дослідження: поетична метафорика у творах Дж. Байрона. Предмет дослідження: способи перекладу метафоричних конструкцій у художніх українських перекладах творів Дж. Байрона. Метою роботи є комплексне дослідження метафоричних моделей у поезії Дж. Г. Байрона та виявлення перекладацьких стратегій, що забезпечують збереження образності, емоційного впливу й стилістичних особливостей оригіналу в українських перекладах. Теоретико-методологічні засади ґрунтуються на працях у галузі когнітивної лінгвістики (Дж. Лакофф, М. Джонсон), теорії метафори (М. Блек, І. Річардс, В. Телія), сучасних підходах до аналізу поетичного дискурсу, а також на перекладознавчих концепціях П. Ньюмарка, Ж.-П. Віне, Дарбелне, М. Бейкер та К. Рейс. У роботі застосовано методи контекстуального аналізу, порівняльного перекладознавчого аналізу, семантичного, прагматичного й стилістичного аналізу. Отримані результати: У роботі встановлено, що метафорика поезії Дж. Байрона характеризується багаторівневістю, емоційною насиченістю та домінуванням образів природи, світла й темряви, стихій, внутрішньої боротьби й романтичного світовідчуття. Проаналізовано найпоширеніші типи метафор у поезії Дж. Байрона та описано їхню роль у конструюванні художнього змісту. Успішний переклад метафорики Дж. Байрона потребує не лише мовної компетенції, а й глибокого культурного й поетичного чуття, яке дозволяє перенести складну образну систему в український літературний контекст без втрати її смислової багатошаровості.EN : The research paper explores strategies for preserving metaphorical imagery in the Ukrainian translations of George Gordon Byron’s poetry. Metaphor, as one of the central stylistic devices in Byron’s works, serves not only an aesthetic but also a conceptual function, shaping the poet’s worldview and emotional impact. The study is based on a comparative, stylistic, contextual, and quantitative analysis of more than 400 metaphorical constructions found in Childe Harold’s Pilgrimage, Don Juan, The Giaour, Manfred, and Darkness. The results reveal that Ukrainian translators most frequently employ strategies of preserving the original metaphor and adapting it to the norms of the target language, while descriptive translation, transformation into similes, and replacement with culturally equivalent metaphors are used less often. These strategies ensure the preservation of Byron’s unique style, the emotional intensity, and the philosophical depth of his poetry. The findings may be applied in translation studies and in teaching literary translation.