Гумористична репрезентація образу німецького політика у німецькому побутовому анекдоті

Abstract

UA : Об’єктом дослідження є німецький побутовий анекдот політичної тематики, а предметом є мовні засоби репрезентації німецьких політиків у німецькомовному побутовому анекдоті. Мета роботи: вивчення мовних засобів репрезентації німецькомовного політичного гумору у побутовому анекдоті. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії комічного, (М.М. Бахтин, І.Е. Сніховська та ін.), теорії стереотипів (О.В. Бєлова О.В., Е. Бартминський, І. Панасюк) та гумористичного дискурсу (В.І. Карасик, В.В. Химик та ін.). Отримані результати: Розглянуті нами політичні образи часів Третього рейху та счасності мають лінгвокультурну значущість і не тільки у плані розуміння їх типових характеристик, але й у плані вивчення гумористичного сприйняття їх образів. Більшість визначених нами стереотипних характеристик є негативними. Гумористичний ефект/гумористична конотація визначається тематикою, аксіологією, спрямованістю комунікації, зорієнтованої на виявлення невідповідностей або ж алогічних суперечностей у реальному житті, що зумовлюють виникнення сміхового ефекту. Серед найважливіших засобів створення комічного ефекту слід назвати: мовну гру слів або значень (полісемія, омонімія), метафорика, елементи мовного алогізму та чорного гумору (найменування, що викликають первинну реакцію зворотну сміховій) тощо.EN : Das Objekt der Untersuchung ist ein deutscher Alltagswitz über ein politisches Thema, und der Gegenstand sind sprachliche Mittel zur Darstellung deutscher Politiker in einem deutschsprachigen Alltagswitz. Das Ziel der Arbeit: die sprachlichen Mittel zur Darstellung von deutschsprachigem politischem Humor in einem Haushaltswitz zu untersuchen. Die von uns untersuchten politischen Bilder des Dritten Reichs und der Gegenwart sind sprachkulturell bedeutsam, nicht nur im Hinblick auf das Verständnis ihrer typischen Merkmale, sondern auch für die Erforschung der humoristischen Wahrnehmung dieser Bilder. Die meisten der von uns identifizierten stereotypen Merkmale sind negativ. Eune humorvolle Wirkung bzw. humorvolle Konnotation wird durch den Inhalt, die zugrundeliegende Logik und die Kommunikationsrichtung bestimmt. Ziel ist es, Ungereimtheiten oder unlogische Widersprüche des realen Lebens aufzudecken, die einen komischen Effekt hervorrufen. Zu den wichtigsten Mitteln, um einen komischen Effekt zu erzielen, gehören Wortspiele (Polysemie, Homonymie), Metaphern, sprachliche Alogismen und schwarzer Humor (Bezeichnungen, die zunächst eine gegenteilige Reaktion als Lachen hervorrufen).