Ландшафт ментальностей Донбасу пострадянської доби (1991 – 2014 рр.)

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається зі 92 сторінок, містить 30 джерел, 38 позицій літератури. Категорії та поняття: ментальність, Донбас, пострадянський. Об’єктом дослідження є «Донбас», один із виразних регіонів України, що постає як соціально-культурне утворення з особливим політичним обличчям, специфічними суспільними запитами, традиціями, цінностями, проблемами, ілюзіями, стереотипними способами реагування та характерною електоральною поведінкою. Предметом дослідження є ментальні структури, колективне підсвідоме та культурні коди, які визначали ціннісні орієнтації, регіональну самоідентифікацію та соціально-політичну поведінку мешканців Донбасу. Мета магістерської роботи полягає у пошуку першопричин, що вплинули на події 2014 року та подальший хід української історії. Наукова новизна та теоретичне значення полягає у введенні до наукового обігу поняття «ментальний ландшафт» як аналітичної категорії. У даній роботі феномен «ментального ландшафту» Донбасу розглядається із застосуванням методологічного інструментарію історії ментальностей, культурної антропології та мікроісторії, що дозволяє простежити взаємозв’язок між проявами колективної підсвідомості, соціальними практиками та історичним досвідом регіону. В результаті проведеного дослідження запропоновано структурну модель ментального простору регіону. Спростовано упередження щодо населення регіону як «пасивного заручника обставин», натомість його соціальні дії та вибори показані вольовими, умотивованими підсвідомими структурами Практичне значення роботи полягає в тому, що дослідження пропонує новий напрям в українських регіональних студіях, а саме ментальній історії пострадянської України. Результати дослідження були апробовані у виступах на конференції «Історія Донеччини (пере)осмислення», а також в публікаціях наукових збірників «Молода наука 2025» на тему «Ментальність Донбасу в контексті сучасної російсько-української війни: методологічні аспекти дослідження» та «Травневі студії 2025» на тему «Питання ментального образу Донбасу в новітній історіографії» Висновки: Результати дослідження дозволяють комплексно осмислити специфіку ментального ландшафту Донбасу в умовах пострадянських трансформацій та окреслити глибинні чинники, що визначали соціальну поведінку й ціннісні орієнтації населення регіону у 1991–2014 рр. Доведено, що ментальність Донбасу не зводиться до ідеологічних чи етнічних чинників. Її ядром є ціннісні та психологічні структури, що поєднують трудовий традиціоналізм, локальну замкненість, толерантну двомовність і прагматичне ставлення до держави як до «хазяїна», відповідального за порядок і соціальну стабільність. У роботі показано, що ці установки утворювали стійку систему орієнтирів, через яку мешканці регіону адаптувалися до пострадянських реалій. Встановлено три ключові ментальні виміри регіону: індустріально-героїчний (культ праці, патерналістські очікування, почуття особливої місії Донбасу); локально-приграничний (двомовність, адаптивність, гібридність культурних кодів); утилітарно-практичний (орієнтація на виживання, недовіра до інституцій, індивідуальні стратегії стабілізації). Особливу увагу приділено тому, як ці ментальні структури стали вразливими до зовнішніх впливів, зокрема російських неоімперських наративів, що наклалися на локальні страхи, ностальгію та почуття соціальної занедбаності. У роботі показано, що події 2014 р. стали моментом, коли глибинні психологічні установки регіону вступили у «граничний стан», оголивши ментальні розломи, накопичені протягом десятиліть. Узагальнюючи, дослідження доводить, що випадок Донбасу є показовим прикладом того, як ментальні структури здатні визначати екзистенцію спільноти. Розуміння цих структур є ключем до переосмислення українського минулого та вироблення стратегії реінтеграції регіону у межах сучасного українського націєтворення.EN : The qualification work consists of 92 pages, contains 30 sources, 38 references. Categories and concepts: mentality, Donbas, post-Soviet. Object of research is «Donbas», one of the most distinctive regions of Ukraine, understood as a socio-cultural formation with a specific political culture, characteristic societal expectations, traditions, values, problems, illusions, stereotypical modes of reaction, and a recognisable electoral behavior. The subject of the study comprises the mental structures, collective subconscious, and cultural codes that shaped the value orientations, regional self-identification and socio-political behavior of Donbas residents. The purpose of the master’s work is to identify the root causes that influenced the events of 2014 and the subsequent course of Ukrainian history. Scientific novelty and theoretical significance of this study lie in introducing the concept of the «mental landscape» as an analytical category. In this work, the phenomenon of the landscape of Donbas mentality is examined through the methods of the history of mentalities, cultural anthropology, and everyday life studies. This approach makes it possible to trace the connection between the elements of collective subconsciousness, social practices, and the historical experience of the region. As a result of the research, a structural model of the region’s mental space is proposed. The study also challenges the common stereotype that the population of the region was only a «passive hostage of circumstances», showing instead that their social actions and choices were conscious and driven by deep subconscious structures. Practical significance lies in offering a new direction within Ukrainian regional studies, namely the mental history of post-Soviet Ukraine. The results of the research were presented at the conference «History of Donetsk Region: (Re)Thinking» and published in the scholarly collections «Young Science 2025» («The mentality of Donbas in the context of the contemporary Russian-Ukrainian war: methodological aspects of research») and «May Studies 2025» («The problem of the mental image of Donbas in сontemporary historiography»). Conclusions: The research results make it possible to understand the specific features of the mental landscape of Donbas during the post-Soviet transformations and to outline the deeper factors that shaped the social behaviour and value orientations of the region’s population in 1991–2014. The study shows that the mentality of Donbas cannot be reduced to ideological or ethnic factors. Its core consists of value and psychological structures that combine labour traditionalism, local closedness, tolerant bilingualism, and a pragmatic view of the state as a “master” responsible for order and social stability. The work demonstrates that these attitudes formed a stable system of reference points through which the population adapted to post-Soviet realities. Three key mental dimensions of the region were identified: the industrial-heroic (the cult of labour, paternalistic expectations, the feeling of Donbas’s special mission); the local-borderland (bilingualism, adaptability, hybrid cultural codes); and the utilitarian-practical (a focus on survival, distrust of institutions, individual strategies of stability). Special attention is given to how these mental structures became vulnerable to external influences, particularly Russian neo-imperial narratives that overlapped with local fears, nostalgia, and the sense of social neglect. The study shows that the events of 2014 were not a sudden break but a moment when the deeper psychological structures of the region entered a «borderline state», revealing mental fractures that had accumulated over decades. In summary, the research proves that the case of Donbas is a clear example of how mental structures can shape the existence of a community and expose its vulnerable points in times of crisis. Understanding these structures is essential for rethinking Ukraine’s past and for developing a strategy for reintegrating the region within the framework of modern Ukrainian nation-building.