Психологічні особливості подолання стресу українців, які втратили дім внаслідок військових дій

Abstract

UA : Робота викладена на 66 сторінках друкованого тексту, містить 4 таблиці, 1 додаток. Перелік посилань включає 65 джерел. Об’єкт дослідження – копінг-стратегії подолання стресу. З початку повномасштабного російського вторгнення Україна зазнала колосальних збитків як на рівні держави, так і на рівні кожного окремого громадянина. Згідно з наявними даними, станом на початок 2024 року, «з початку повномасштабного російського військового вторгнення загальна сума прямих збитків житловій та нежитловій нерухомості, іншій інфраструктурі, транспортним засобам та товарним запасам перевищила $157 млрд. Найбільша частка у загальному обсязі прямих збитків завдана житловим будівлям, а саме 37,5% або $58,9 млрд.». «За даними на початок 2024 року, внаслідок бойових дій російської федерації, понад 50% житлового фонду у значній кількості міст та містечок було пошкоджено чи зруйновано». Кількість пошкоджених житлових будівель щоденно зростає через продовження активних бойових дій на територіях Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонських областей, тимчасової окупації частини території України, а також застосування регулярних ракетних та артилерійських обстрілів, які є складовою тактики бойових дій країни-агресора. Як бачимо з наведених вище даних, навіть потенційна загроза втрати майна зумовлює стрес та знервованість серед населення України. Стрес – це один із найбільш розповсюджених видів афектів у наші дні, який представляє собою стан тривалої та надмірно сильної психологічної напруги, яка виникає у людини, внаслідок емоційного перенавантаження нервової системи. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі соціально-психологічних особливостей вимушених переселенців та поглиблені розуміння феномену стресу в умовах війни. Вперше виявлено особливості копінг-стратегій українців, які втратили дім через обстріли й окупацію, розроблено практичні рекомендації на основі ADAPT-моделі.EN : The work is presented on 66 pages of printed text, contains 4 tables, 1 appendix. The list of references includes 65 sources. The object of the study is coping strategies for overcoming stress. Since the beginning of the full-scale Russian invasion, Ukraine has suffered enormous losses both at the state level and at the level of each individual citizen. According to available data, as of the beginning of 2024, “since the beginning of the full-scale Russian military invasion, the total amount of direct damage to residential and non-residential real estate, other infrastructure, vehicles and inventories exceeded $157 billion. The largest share in the total amount of direct damage was caused to residential buildings, namely 37.5% or $58.9 billion.” “According to data as of the beginning of 2024, as a result of the hostilities of the Russian Federation, more than 50% of the housing stock in a significant number of cities and towns was damaged or destroyed.” The number of damaged residential buildings is growing daily due to the continuation of active hostilities in the territories of Kharkiv, Luhansk, Donetsk, Zaporizhia, Kherson regions, the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, as well as the use of regular missile and artillery shelling, which are part of the tactics of the aggressor country’s hostilities. As we can see from the above data, even the potential threat of property loss causes stress and nervousness among the population of Ukraine. Stress is one of the most common types of affect in our days, which is a state of prolonged and excessively strong psychological tension that occurs in a person as a result of emotional overload of the nervous system. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive analysis of the socio-psychological characteristics of internally displaced persons and a deeper understanding of the phenomenon of stress in wartime. For the first time, the peculiarities of coping strategies of Ukrainians who lost their homes due to shelling and occupation have been identified, and practical recommendations based on the ADAPT model have been developed.