Морально-психологічний стан бійців Збройних сил УНР під час Української революції 1917-1921 pp.

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається з 97 сторінок, містить 20 джерел та 39 позицій наукової літератури. Ключові слова: морально-психологічний стан, армія УНР, особиста мотивація, умови служби бійців, бойові дії, ідеологічна робота. Об’єкт дослідження: український військовий контингент з 1917 по 1921 роки. Предмет дослідження: морально-психологічний стан українських бійців з 1917 по 1921 роки. Мета магістерської роботи: дослідити явище моралі та як вона впливала на стан українських бійців, аналізі явищ, що впливали на морально-психологічний стан у 1917-1921 роки. Наукова новизна: полягає в комплексному дослідженні морально-психологічного стану бійців УНР та того які саме чинники впливали на МПС в періоди відсутності бойових дій 1917 року та в моменти активних військових кампаній з 1918 по 1921 роки на прикладі особистих джерел (мемуарів). Оскільки тема стосується соціальної психології, то раніше досліджень на таку тему не проводилось, через те, що ставились акценти на інші аспекти війни, проте сучасна війна з усіма її проблемами дозволила по іншому розглянути минуле, використовуючи призму міждисциплінарного дослідження. Практичне значення: робота може бути використана для вивчення періоду Національно-визвольних змагань, в історичних дослідженнях, пов’язаних з психологічним дослідженням минулого, а також в військовій науковій літературі як приклад дослідження психологічного стану бійців. Висновки: Питання морально-психологічного стану в психологічних науках доволі добре розкрите, через те, що останнє століття військові командири усвідомили вплив морального стану на боєздатність як окремо взятого військового так і військового підрозділу загалом. В Україні, через активні бойові дії це явище є актуальним і сьогодні. В історичних працях з теми військової історії Визвольних змагань 1917-1921 років моральний стан згадується побіжно і не напряму, оскільки не було зацікавленості більш детально досліджувати це явище, однак дослідження чинників, які формують і відповідають за морально-психологічний стан досліджені доволі добре. Джерельна база дозволила подивитись з різних сторін та від обличчя різних людей на умови перебування в армії в різні періоди. Протягом дослідження ми запропонували таке визначення терміну «морально-психологічний стан – це індивідуальна чи групова, якщо справа йде про військовий колектив, психологічна здатність особи\осіб до несення військової служби або до ведення війни». На МПС впливає багато різних факторів, які можуть впливати на внутрішній стан бійця як в системі, так і на самоті. Серед цих факторів: внутрішні чинники – особиста мотивація, дисципліна, підготовленість до війни, патріотизм, розуміння себе і своїх можливостей, довіра до побратимів, командирів та до лідерів держави; зовнішні чинники – політична та соціальна ситуація в державі, умови служби та наявність постачання, заробітня платня, вплив командирів своїми діями, бойові дії, їх успішність або ні, наявність ідеологія та побратимства в підрозділі. Морально-психологічний стан військовослужбовців армії УНР протягом Визвольних змагань постійно змінювався і не був стабільним, на нього впливало безліч факторів часто не повязаних між собою. Серед факторів були: політичні причини; матеріальний фактор і участь в бойових діях при малій матеріальній оснащеності; бойові чинники. Ідеологічне підгрунтя в армії УНР існувало у вигляді заборони російської мови та лайки, козаків, які пояснювали мобілізованим «чому і за яку Україну треба воювати», запровадженні традицій в окремих військових частинах та на державному рівні присяги, однак до рівня повноцінної державної ідеології, яка б пояснила слабкорозвинутому в національному плані багатомільйонному населеню України причини чому ця держава має існувати і в чому відмінність ідей, які пропонує саме українська влада у порівнняні з іншими. Наше дослідження дає загальне розуміння з приводу факторів, які впливали на морально-психологічний стан бійців армії УНР та розкриває МПС в окремо взятих бійців, які були до кінця віддані ідеям незалежної України, в той час як тотальна більшість українців та держав світу жили своє життя. Проте нерозвіданою залишається великий пласт, який стосується дослідження Української Галицької армії. Наше дослідження залишає широкі перспективи подальшої роботи в сфері міждисциплінарного дослідження – поєднання соціальної психології та військової історії. Аналіз інших джерел дасть змогу осягнути нові деталі для дослідження даного типу проблем: зміни морально психологічного стану окремо взятих військових частин, селянських антибільшовицьких повстанців та те, як індивіди реагували і чим пояснювали для себе зміни, які відбувались особисто і з іншими.EN : The qualification thesis consists of 97 pages and includes 20 sources. Keywords: moral and psychological state, Army of the Ukrainian People’s Republic (UNR), personal motivation, service conditions of soldiers, combat operations, ideological work. Object of research: the Ukrainian military contingent from 1917 to 1921. Subject of research: the moral and psychological state of Ukrainian soldiers from 1917 to 1921. Purpose of the master’s thesis: to examine the phenomenon of morale and its influence on the condition of Ukrainian soldiers, as well as to analyze the factors that affected their moral and psychological state during 1917-1921. Scientific novelty: consists in a comprehensive study of the moral and psychological state of the UNR fighters and what factors influenced the MPS during the periods of absence of hostilities in 1917 and during active military campaigns from 1918 to 1921 using the example of personal sources (memoirs). Since the topic concerns social psychology, research on this topic has not been conducted before, due to the fact that emphasis was placed on other aspects of war, however, modern war with all its problems has allowed us to consider the past differently, using the prism of interdisciplinary research. Practical significance: the thesis can be used to study the period of the National Liberation Struggle, in historical research related to psychological exploration of the past, and in military scientific literature as an example of analyzing the psychological state of soldiers. Conclusions: The issue of moral and psychological state is well-developed in psychological sciences because over the past century military commanders have recognized how significantly morale affects the combat capability of both individual soldiers and entire units. In Ukraine, due to ongoing military conflicts, this issue remains highly relevant today. In historical studies on the military history of the 1917-1921 National Liberation Struggle, morale is mentioned only briefly and indirectly, as there was little interest in examining this phenomenon in depth. However, the factors that shape and influence the moral and psychological state have been studied rather thoroughly. The source base made it possible to view the conditions of service in the army from different perspectives and through the experiences of various individuals. During the research, we proposed the following definition of the term “moral and psychological state”: “an individual or group (in the case of a military unit) psychological capacity of a person or group of persons to perform military service or conduct warfare.” The MPS is influenced by many factors that can affect the inner condition of a soldier both systematically and individually. These include some internal factors: personal motivation, discipline, preparedness for war, patriotism, self-awareness and understanding of one’s capabilities, trust in comrades, commanders, and state leaders, and external factors: political and social situation in the state, service conditions and availability of supplies, salary, influence of commanders through their actions, combat operations and their success or failure, presence of ideology and camaraderie within the unit. The moral and psychological state of UNR servicemen during the National Liberation Struggle constantly fluctuated and was unstable, influenced by numerous factors often unrelated to one another. These factors included political causes, material conditions and participation in combat with limited equipment, and combat-related factors. Ideological foundations in the UNR Army existed in the form of bans on the Russian language and profanity, the presence of Cossacks who explained to mobilized soldiers “why and for which Ukraine they must fight,” the introduction of traditions in individual military units, and the establishment of an oath at the state level. However, this did not reach the level of a full-fledged state ideology that could explain to a nationally underdeveloped multi-million Ukrainian population why the state should exist and what differentiated the ideas offered by the Ukrainian authorities from those of others. Our study provides a general understanding of the factors that influenced the moral and psychological state of UNR soldiers and reveals the MPS of individual fighters who remained devoted to the ideas of an independent Ukraine, while the vast majority of Ukrainians and the world continued their ordinary lives. However, a vast area of research remains unexplored – specifically, the study of the Ukrainian Galician Army. Our study leaves broad prospects for further work in the field of interdisciplinary research – a combination of social psychology and military history. Analysis of other sources will allow us to understand new details for the study of this type of problem: changes in the moral and psychological state of individual military units, peasant anti-Bolshevik rebels, and how individuals reacted and explained for themselves the changes that occurred personally and with others.