Розвиток критичного мислення учнів засобами цифрових технологій на уроках фізики під час дистанційного навчання

Abstract

UA : Об’єкт дослідження – процес вивчення фізики в середній школі в умовах дистанційного навчання. Предмет дослідження – розвиток критичного мислення учнів за допомогою цифрових технологій під час дистанційного навчання. Мета дослідження: вивчення теоретичних аспектів критичного мислення, аналіз можливостей цифрових платформ та інструментів для його активізації, розробка практичних завдань та їх експериментальна перевірка ефективності їх застосування. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез наукової інформації, класифікація, систематизація науково-методичної літератури); емпіричні (спостереження, анкетування, педагогічний експеримент, статистична обробка результатів). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність застосування цифрових технологій на уроках фізики для розвитку та стимулювання критичного мислення. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в створенні методичних матеріалів та завдань щодо використання конкретних онлайн-інструментів для організації вивчення фізики під час дистанційного навчання та дозволяє підвищити якість викладання фізики, розвитку критичного мислення в умовах дистанційного навчання та збагачення педагогічної практики вчителів фізики.EN : The list of references includes 36 sources. Object of study: The process of learning physics in secondary school under distance learning conditions. Subject of study: The development of students' critical thinking through digital technologies during distance learning. Research goal: To study the theoretical aspects of critical thinking, analyze the potential of digital platforms and tools for its activation, develop practical tasks, and experimentally verify their effectiveness. Research methods: theoretical methods: Analysis and synthesis of scientific information, classification, systematization of scientific and methodological literature. Empirical methods: Observation, surveys, pedagogical experiment, statistical data processing. Scientific novelty of the results lies in the theoretical justification and experimental verification of the effectiveness of digital technologies in physics lessons for developing and stimulating critical thinking. Practical significance of the results is the creation of methodological materials and tasks for using specific online tools in organizing physics learning during distance education. This enhances the quality of physics teaching, fosters critical thinking in distance learning conditions, and enriches the pedagogical practice of physics teachers.