Розвиток гнучкості у дітей в процесі занять таеквон-до

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота – 51 сторінок, 2 таблиці, 2 рисунка, 63 літературних джерела. Мета дослідження – визначити ефективність хвильової методики розвитку гнучкості у дітей, які займаються таеквон-до, та її вплив на технічну підготовленість спортсменів. Об’єкт дослідження – процес розвитку гнучкості у дітей 10-12 років, які займаються таеквон-до. Предмет дослідження – вплив хвильової методики розвитку гнучкості на рівень гнучкості та технічну підготовленість юних спортсменів у таеквон-до. Гнучкість є одним із ключових фізичних якостей у таеквон-до, що безпосередньо впливає на ефективність виконання ударних технік, координацію рухів і профілактику травматизму. Традиційні методики розвитку гнучкості в бойових мистецтвах здебільшого орієнтовані на статичні й динамічні вправи, проте вони не завжди забезпечують максимальний ефект для спортсменів. У зв’язку з цим виникає необхідність у пошуку альтернативних підходів, які поєднуватимуть розвиток гнучкості з удосконаленням технічних навичок. Методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури – для виявлення сучасних підходів до розвитку гнучкості; педагогічне спостереження – для оцінки змін у технічній підготовленості спортсменів; педагогічний експеримент – для порівняння ефективності двох методик розвитку гнучкості. Дослідження проводилося на базі спортивного клубу, у ньому взяли участь 25 спортсменів віком 10-12 років, які були розподілені на контрольну (КГ) та експериментальну (ЕГ) групи. Після завершення експерименту було виявлено, що: - Спортсмени експериментальної групи продемонстрували значно більший приріст показників гнучкості, ніж учасники контрольної групи (p < 0.01). - Удосконалення гнучкості позитивно вплинуло на точність, швидкість та контроль ударів, що підтверджено тестами на технічну підготовленість (p < 0.05 – p < 0.001). - Методика хвильової мобілізації дозволила не тільки покращити розтягнутість м’язів, а й зміцнити м’язово-зв’язковий апарат, що сприяло кращому контролю рухів і зниженню втомлюваності під час виконання ударних технік.EN : Qualification work – 51 pages, 2 tables, 2 figures, 63 literature sources. The purpose of the study is to determine the effectiveness of the wave method of developing flexibility in children engaged in taekwondo and its impact on the technical fitness of athletes. The object of the study is the process of developing flexibility in children aged 10-12 who are engaged in taekwondo. The subject of the study is the impact of the wave method of developing flexibility on the level of flexibility and technical fitness of young athletes in taekwondo. Flexibility is one of the key physical qualities in taekwondo, which directly affects the effectiveness of performing striking techniques, coordination of movements and prevention of injuries. Traditional methods of developing flexibility in martial arts are mostly focused on static and dynamic exercises, but they do not always provide the maximum effect for athletes. In this regard, there is a need to find alternative approaches that will combine the development of flexibility with the improvement of technical skills. Research methods: analysis and generalization of scientific and methodological literature - to identify modern approaches to the development of flexibility; pedagogical observation - to assess changes in the technical preparedness of athletes; pedagogical experiment - to compare the effectiveness of two methods of developing flexibility. The study was conducted on the basis of a sports club, 25 athletes aged 10-12 years participated in it, who were divided into control (CG) and experimental (EG) groups. After the experiment was completed, it was found that: - Athletes in the experimental group demonstrated a significantly greater increase in flexibility indicators than participants in the control group (p < 0.01). - Improving flexibility had a positive effect on accuracy, speed and control of blows, which was confirmed by technical preparedness tests (p < 0.05 - p < 0.001). - The wave mobilization technique allowed not only to improve muscle stretch, but also to strengthen the musculoskeletal system, which contributed to better control of movements and reduced fatigue when performing striking techniques.