Голодомор 1946-1947 рр. крізь призму жіночого досвіду виживання

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота магістра складається з 52 сторінок, містить 9 джерел, 28 позицій літератури. Об’єктом дослідження є Голодомор 1946-1947 рр. Предметом дослідження є жіночий досвід виживання під час Голодомору. Мета роботи полягає у вивчення специфіки жіночого досвіду переживання Голодомору 1946-1947 рр. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що післявоєнний голод майже не висвітлювався (тим паче жіночий) в радянській історіографії. Це пояснюється тим, що в Радянському Союзі не було умов і можливостей для об'єктивного дослідження причин, масштабів та наслідків голоду для країни, тому що документи виявилися недоступні історикам. Завіса секретності була настільки щільною, що писати і говорити про нього заборонялося. Висновки. Втративши чоловіків і засоби до існування, жінки постали перед необхідністю порятунку від голодної смерті не тільки себе, але й дітей та людей похилого віку. Почуття відповідальності за життя цілої родини підштовхувало жінок до дії, вони шукали і знаходили способи, як перемогти смерть. Намагаючись врятувати майно, жінки вдавалися до різних форм активного і пасивного опору експропріації. Приховане приватне жіноче майно ставало мало не єдиним рятівним ресурсом цілої сім'ї, дозволяючи підтримувати мінімальний рівень прожитку. Масові прояви взаємодопомоги серед жінок дозволили врятувати життя багатьом приреченим померти голодною смертю. Перед обличчям смерті частина жінок проявляла виняткову жертовність, рятуючи дітей ціною власного життя, інші ж вважали за краще поступитися материнськими почуттями, віддаючи дітей до притулків, де їх шанси на виживання були трохи вище. Голод руйнував не тільки тіло, а й психіку жінок, підриваючи встановлені моральні норми та примушуючи жінок до вбивства дітей, канібалізму, позбавлення дітей їжі і залишення їх на сваволю долі. Амбівалентне значення набуло жіноче тіло: воно могло виявитися додатковим ресурсом для порятунку. Досвід Голодомору у жінок, які перебували в містах та селах по різні боки політичних «барикад» або займали різні соціальні позиції, істотно відрізнявся, тому його неможливо узагальнити.

EN : The master's thesis consists of 52 pages, contains 9 sources, 28 items of literature. The object of the research is the 1946-1947 Holodomor. The subject of the research is women's experience of survival during the Holodomor. The purpose of the work is to study the specifics of women's the 1946-1947 Holodomor experience. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the post-war famine was almost not covered (especially women's one) in Soviet historiography. This is explained by the fact that in the Soviet Union there were no conditions and opportunities for an objective study of the causes, scope and consequences of the famine for the country, because the documents were inaccessible to historians. The veil of secrecy was so tight that it was forbidden to write or talk about him. Conclusions. Having lost their husbands and means of livelihood, women faced the need to save not only themselves, but also children and the elderly from starvation. The sense of responsibility for the life of the whole family pushed women to action, they looked for and found ways to defeat death. Trying to save property, women resorted to various forms of active and passive resistance to expropriation. Hidden private women's property became almost the only saving resource of the whole family, allowing to maintain a minimum level of subsistence. Mass manifestations of mutual aid among women made it possible to save the lives of many doomed to die of starvation. In the face of death, some women showed exceptional self-sacrifice, saving children at the cost of their own lives, while others preferred to give in to maternal feelings, giving children to shelters, where their chances of survival were slightly higher. Famine destroyed not only the body, but also the psyche of women, undermining established moral standards and forcing women to killing children, cannibalism, depriving children of food and leaving them to their fate. The female body acquired an ambivalent meaning: it could prove to be an additional resource for salvation. The experience of the Holodomor among women who were in cities and villages on different sides of the political “barricades” or occupied different social positions differed significantly, so it is impossible to generalize.