Мемуаристика другої половини ХІХ – початку ХХ століття як джерело з гендерної історії України

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається з 72 сторінок, містить 41 джерело, 46 монографій і статей. Категорії та поняття: гендерні дослідження, мемуари, мемуаристика, спогади, записки, щоденники. Об’єкт дослідження: українська мемуаристика другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Предмет дослідження: представленні у мемуарах образи і соціальні ролі жінок (шляхетного і різночинного походження) та їх сприйняття тодішнім суспільством. Мета роботи: дати характеристику на основі аналізу мемуарних матеріалів еволюції соціальних ролей і можливостей жінок в України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття, визначити і прослідкувати характерні зміни у суспільстві щодо можливостей жінки реалізувати себе у різних сферах життя. Новизна роботи і теоретичне значення: магістерська робота є першою працею, в якій зроблена спроба дослідити гендерну історію України спираючись лише на мемуаристику другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Також вперше був зроблений комплексний аналіз еволюції приватного та громадського життя українки. Висновки: були виявлені та проаналізовані мемуари автобіографічного характеру та мемуари-сучасні історії. Ці джерела не тільки відбивають найважливіші події культурного та освітянського процесів, а й надають можливість дослідити атмосферу епохи, ставлення і різні погляди щодо жінок, які протягом другої половини ХІХ – початку ХХ століття панували на території сучасної України. Впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ століття жінка залишалася і виконувала свої традиційні гендерні ролі – «доньки» та «сестри», «дружини» та «матері». Хоча й залишилося мало спогадів про «доньок», але в більшості про них згадують матері. Кожна матір в доньці бачить себе і намагається створити їй таке життя, якого вона не мала. Образ «сестри» змальовується переважно як вірного товариша. Як зазначають чоловіки того часу, жінки після отримання освіти переважно перебували вдома, очікуючи на заміжжя, а після одруження займалися вихованням своїх дітей, і саме це вважалося більшістю чоловіків чи не головною чеснотою будь-якої жінки. Але чоловіки відзначали, що й були такі українки, які активно поєднували свої захоплення, роботу та мали власні родини й займалися домашніми справами. Тобто, в тодішньому українському суспільстві починають проявлятися певні риси гендерної рівності. Українка впродовж досліджуваного часу не залишалася осторонь суспільного життя, а деякі з жінок брали в ньому безпосередню активну участь. Друга половина ХІХ століття в історії України відзначається появою нової ролі жінки, як «науковиці». Вже з ХІХ століття жінка сміливо опановувала культурну сферу суспільного життя, реалізовувала свої таланти й отриману раніше освіту в галузі літератури, театру та інших видів мистецтва. Саме з другої половини ХІХ століття «письменниця та літераторка» починає друкувати свої твори під псевдонімами. З аналізу мемуаристики, бачимо, що чоловіки всіляко надають підтримку молодим письменницям та поетесам. Широкого поширення у другій половині ХІХ століття набуває роль жінки «революціонерки». Позитивні відгуки про «жінок-революціонерок» створюються в спогадах учасників цього руху, які відзначають відвагу та самопожертву жінок. Але засудження спостерігаємо навіть серед жінок шляхетного походження, що мають дещо канонічні погляди на життя.

EN : The qualification paper consists of 72 pages, 41contains sources, 46 monographs and articles. Categories and concepts: gender studies, memoirs, notes, diaries. Object of study: Ukrainian memoirs of the second half of the 19th and early 20th centuries. Subject of research: the memoirs present the images and social roles of women (of noble and various origins), their perception by modern society. Purpose: to characterize the evolution of the social role of women in Ukraine in the second half of the 19th - at the beginning of the 20th century based on the analysis of memoir materials, to identify and monitor characteristic changes in society regarding the opportunities of women to realize themselves in various spheres of life. The novelty of the work and the theoretical significance: the master's work is the first work in which an attempt is made to investigate the gender history of Ukraine based only on the memoirs of the second half of the 19th and early 20th centuries. For the first time, an attempt was made to investigate the figure of a woman in various spheres of life. Also, for the first time, a comprehensive analysis of the evolution of the private and public life of a Ukrainian woman was carried out. Conclusions: memoirs of an autobiographical nature and memoirs of modern history were discovered and analyzed. These sources not only reflect the most important events of cultural and educational processes, but also provide an opportunity to explore the atmosphere of the era, attitudes and different views towards women who dominated the territory of modern Ukraine during the second half of the 19th and early 20th centuries. Throughout the second half of the 19th and early 20th centuries, women kept and performed their traditional gender roles – «daughters» and «sisters», «wives» and «mothers». Although the memories of the «daughters» are few, most of them are the memory of the mother. Every mother sees herself in her daughter and tries to create a life for her that she did not have. The image of a «sister» is mostly portrayed as a faithful companion. As the men of that time noted, after receiving an education, women mostly sat at home, waiting for marriage, and after marriage engaged in raising children, and this was considered by most men to be the main virtue of any woman. But the men noted that there are Ukrainian women who actively combined hobbies, work, had their own families and were engaged in housekeeping. That is, certain features of gender equality began to appear in Ukrainian society at that time. During the studied time, the Ukrainian woman did not remain aloof from public life, and some of the women took a direct active part in it. The second half of the 19th century in the history of Ukraine is marked by the emergence of a new role for women as а «scientist». Already from the 19th century, a woman boldly mastered the cultural sphere of social life, realized her talents and previously received an education in the field of literature, theater and other types of art. It was from the second half of the 19th century that the «writer» began to publish his works under pseudonyms. From the analysis of memories, it is clear that men support young writers and poets in every possible way. The role of a «revolutionary» woman became widespread in the second half of the 19th century. Positive feedback about «women revolutionaries» was created in the memoirs of the participants of this movement, who praise the courage and self-sacrifice of women. But we observe condemnation even among women of noble origin who have somewhat canonical views on life.