Ідеологія мілітаризму як вектор розвитку японської держави у першій половині XX ст.

Abstract

UA : Структура роботи: Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, технічного завдання, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи складає 99 сторінок, з них 82 сторінок основного тексту. Об'єкт дослідження — процес становлення і еволюції мілітаризму в Японії протягом першої половини XX ст. в усій його багатогранності та суперечливості. Предмет дослідження — сукупність політичних, економічних, соціальних, культурних та ідеологічних чинників, що зумовили перетворення мілітаризму на домінуючий вектор розвитку Японії у 1900-1945 роках. Мета дослідження: всебічно дослідити роль і характер впливу ідеології мілітаризму на розвиток японської державності та суспільства у першій половині XX століття. Висновки: 1) Реформи епохи Мейдзі заклали основи модернізації Японії, які, спираючись на національні традиції, з часом набули рис націоналістичної ідеології. 2) Успіхи у військових конфліктах кінця XIX – початку першої половини XX ст. зміцнили міжнародні позиції Японії як провідної регіональної держави, здатної протистояти європейським імперіям, як держави, яка претендує на роль гегемона в Східноазійському регіоні. 3) Війни та експансія виявилися єдиним виходом для подолання економічної та політичної кризи, населення, кероване «божественною місією» переважно з великою жагою мобілізувалося та йшло на війну. В 30х роках XX ст. демократія програла в японському уряду. 4) Не можна сказати, що в Японії «панував» фашизм, подібне твердження було б очевидним спрощенням. Це був радше авторитарний мілітаризм з елементами фашизму, який доречно було б назвати «Етатизмом Сьова». Він мав свою специфіку і не може ототожнюватися з європейським фашизмом. Його основою була традиційна японська ідеологія з акцентом на божественності імператора. 5) Піднесена воєнними успіхами, Японія кинула виклик на панування в Азійсько-Тихоокеанського регіоні, створивши для цього концепт «Сфери спільного процвітання Великої Східної Азії». Завищені амбіції стали одною з причин поразки мілітарної Японської імперії.

EN : Structure of the work: The thesis consists of an introduction, four chapters, terms of reference, conclusions, a list of sources and references. The total volume of the work is 99 pages, of which 82 pages are the main text. The object of research is the process of formation and evolution of militarism in Japan during the first half of the 20th century in all its complexity and controversy. The subject of the research is the totality of political, economic, social, cultural and ideological factors that led to the transformation of militarism into the dominant vector of Japan's development in 1900-1945. The purpose of the study is to comprehensively investigate the role and nature of the influence of the ideology of militarism on the development of Japanese statehood and society in the first half of the 20th century. The scientific novelty of the work: comprehensive study of the ideology of militarism as a systemic factor that determined the internal and external vector of Japan's development in 1868-1945. The paper provides a comprehensive analysis of the ideology of militarism through the prism of both domestic political and foreign policy factors. Conclusions: 1) The Meiji era reforms laid the foundations for Japan's modernization, which, building on national traditions, eventually took on features of nationalist ideology. 2) Successes in military conflicts in the late 19th – early 20th centuries strengthened Japan's international standing as a leading regional power, capable of resisting European empires, as a state claiming the role of hegemon in the East Asian region. 3) Wars turned out to be the only way to overcome economic and political crisis, the population, guided by a «divine mission» was largely eager to mobilize and go to war. In the 1930s democracy lost out in the Japanese government. 4) It cannot be said that «fascism» prevailed in Japan, such a statement would be an obvious oversimplification. It was rather an authoritarian militarism with elements of fascism, which would be appropriate to call «Shōwa Statism». It had its own specificity and cannot be equated with European fascism. Its basis was the traditional Japanese ideology with an emphasis on the divinity of the emperor. 5) Uplifted by military successes, Japan challenged dominance in the Asia-Pacific region, creating the concept of the «Sphere of Co-Prosperity of Greater East Asia» for this purpose. Overly ambitious goals became one of the reasons for the defeat of the military Japanese Empire.