Участь жінок у розбудові народної освіти в Україні у другій половині XIX – на початку XX століття

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається зі 106 сторінок, містить 25 джерел, 121 монографію і статтю. Дана робота стосується питань, пов’язаних із підвищенням ролі сучасних жінок в усіх сферах суспільного життя. У зв’язку з цим, важливим та актуальним є вивчення досвіду активізму жіноцтва України в період становлення нового громадянського суспільства модерної доби. Об’єктом дослідження є народна освіта України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Предмет дослідження - прояви жіночого активізму у становленні та розвитку народної освіти України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. під впливом модернізаційних змін у суспільно-політичному та економічному житті країни. Мета дослідження: провести порівняльний аналіз формування народної освіти у Наддніпрянщині та на західній частині України та дослідити еволюцію активізму жінок у становленні народної освіти України під впливом модернізаційних змін у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Наукова новизни роботи і теоретичне значення: в роботі встановленні та комплексно представлені різні види та форми прояву жіночого активізму у сфері формування системи народної освіти. На основі отриманих результатів запропоновано рекомендації для подальшого розвитку дослідження та практичного використання його результатів: в освітній діяльності при викладанні історії та спеціальних дисциплін, а також у науково-дослідній роботі при дослідженні індивідуальних якостей відомих громадських діячок, як внутрішніх передумов жіночого активізму. Висновки. Однією з ключових особливостей жіночого активізму у становленні та розвитку народної освіти України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. є комплекс різних проявів просвітительської діяльності свідомих українок: викладацька, літературно-просвітницька, науково-педагогічна, видавнича тощо. Об’єктивними передумовами цього процесу були модернізаційні зміни, що спричинили зародження громадянського суспільства на українських землях обох імперій: Російської та Австро-Угорської. В умовах бездержавності України, національного та соціального пригнічення українців, високого рівня неписьменності та культурної відсталості народу, просвітительська діяльність прогресивних українок не просто забезпечувала підвищення грамотності серед робітників, селян, інших верств населення, але й пробуджувала в них національну свідомість та гідність. Вони ставали справжніми лідерками жіночого руху у боротьбі за громадянські права не лише для жінок, а й для всього народу. Центральне місце серед відстоюваних прав посідала вимога навчання та спілкування рідною умовою, забезпечення народної освіти україномовними підручниками та вчителями, реальним рівноправ’ям у здобутті освіти не залежно від статі, стану та статків. Завдяки їх активній участі на кінець ХІХ ст. в Україні було створено мережу закладів народної (початкової та позашкільної) освіти, які стали справжніми центрами громадянського виховання та формування політичної зрілості народних мас. Головний здобуток, який формувався в українському суспільстві обох імперій в той період при активній участі свідомих українок, – це становлення модерної української культури, як етапу розвитку української нації, що прямим чином пов’язано з використанням рідної мови, вихованням та навчанням нових поколінь у дусі народних традицій та національної ідеї про власну державу, де народна освіта, в якій активну участь брали жінки, посідала ключове місце.

EN : The qualification paper consists of 106 pages, 25 contains sources, 121 monographs and articles. This paper deals with issues related to the increasing role of modern women in all spheres of social life. In this regard, it is important and relevant to study the experience of women's activism in Ukraine during the formation of a new civil society of the modern era. The research object of our master’s thesis is public education of Ukraine in the second half of the ХІХ and early ХХ centuries. The subject of this research work is manifestations of women's activism in the formation and development of public education in Ukraine in the second half of the ХІХ and early ХХ centuries under the influence of modernization changes in the socio-political and economic life of the country. The purpose of the study: to conduct a comparative analysis of the formation of public education in the Naddniprianshchyna Region and in the western part of Ukraine and to investigate the evolution of women's activism in the formation of public education in Ukraine under the influence of modernization changes in the second half of the ХІХ and early ХХ centuries.

Scientific novelty and theoretical significance: the study identifies and comprehensively presents various types and forms of women's activism in the field of public education system. Based on the results obtained, recommendations for further development of the study and practical use of its results are proposed: in educational activities in teaching history and special disciplines, as well as in research work in studying the individual qualities of famous public figures as internal prerequisites for women's activism. Conclusions. One of the key features of women's activism in the formation and development of public education in Ukraine in the second half of the ХІХ and early ХХ centuries there is a complex of various manifestations of the educational activity of conscious Ukrainian women: teaching, literary and educational, scientific and pedagogical, publishing, etc. The objective prerequisites of this process were the modernization changes that caused the emergence of civil society in the Ukrainian lands of both empires: Russian and Austro-Hungarian. In the context of Ukraine's statelessness, national and social oppression of Ukrainians, high illiteracy rates and cultural backwardness, the educational activities of progressive Ukrainian women not only ensured that workers, peasants and other segments of the population were more literate, but also awakened their national consciousness and dignity. They became true leaders of the women's movement in the struggle for civil rights not only for women but for the entire nation. Central among the rights defended was the requirement to study and communicate in the mother tongue, to provide public education with Ukrainian-language textbooks and teachers, and to ensure real equality in education regardless of gender, class or wealth. Thanks to their active participation, by the end of the ХІХ century a network of public (primary and extra-curricular)

education institutions was created in Ukraine, which became real centres of civic education and the formation of political maturity among the masses. The main achievement that was formed in the Ukrainian society of both empires at that time with the active participation of conscious Ukrainian women was the formation of modern Ukrainian culture as a stage in the development of the Ukrainian nation, which is directly related to the use of the native language, the upbringing and education of new generations in the spirit of folk traditions and the national idea of their own state, where public education, in which women actively participated, occupied a key place.