«Північний потік – 2»: наслідки реалізації для Росії, України та країн ЄС

Abstract

UA : Об'єктом дослідження є проект «Північний потік – 2» як фактор розвитку міжнародних відносин у XXI ст. Предметом дослідження наслідки запуску газогону «Північний потік – 2» для Росії, України та країн ЄС. Мета дослідження полягає в аналізі можливих наслідків реалізації проекту «Північний потік – 2» для України, Російської Федерації та європейських країн. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у всебічному аналізі та узагальненні інформації, щодо будівництва проблемного газогону «Північний потік – 2». В процесі дослідження аналізуються вірогідні наслідки запуску газопроводу для України, Росії і країн ЄС, оцінюється позиція країн-прихильників і країн-супротивників проекту. В цілому, дослідження було проведене з тією метою, аби виявити справжнє значення газогону: «Північний потік – 2» є суто комерційним проектом або інструментом політичного впливу Російської Федерації в Європі. Окрім загальних висновків щодо країн ЄС, у роботі детально проаналізовані наслідки запуску нового газогону для України і розписан можливий сценарій плану дій, якщо Росія відмовиться використовувати українську ГТС. У результаті дослідження було зроблено ряд висновків, серед яких основними є наступні: «Північний потік – 2» – це новий магістральний газопровід, який з’єднає Росію та ФРН і забезпечить постачання російського газу до країн Європи в обхід України. Сам газопровід є розширенням вже існуючого газопроводу «Північного потоку – 1» і практично повторює його шлях. Новий газопровід необхідний для збільшення обсягів газу, що транспортується до Європи. Європейські країни мають абсолютно різне ставлення до проекта «Північний потік – 2»: одні вбачають в новому російському газогоні загрозу політичній і економічній безпеці країн ЄС, а інші навпаки підтримують проект і називають його економічно вигідним як для Росії, так і для країн Європи. Серед європейських країн є ті, що чітко визначили свою позицію щодо проекту, підтримуючи його чи виступаючи проти прокладання газогону, однак є і такі, позиція яких характеризується як неоднозначна. Підтримку проекту надають впершу чергу ФРН, Франція, Австрія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Британія, Чехія та Фінляндія. Підтримка з боку цих країн обумовлена в першу чергу тим, що їхні компанії самі беруть участь у будівництві і фінансуванні проекту. Негативно до проекта «Північний потік – 2» відносяться Україна, Польща, Словаччина, Румунія, Молдова, Данія, Італія і країни Балтії, вкрай негативно налаштовані США. Ці країни заявляють, що Газопровід «Північний потік – 2» спрямований на енергетичну залежність держав Європейського Союзу від Росії. Довгий час активно чинила опір проекту Данія, не бажаючи надавати дозвіл Росії на прокладання труб у своїх територіальних водах. Однак все ж таки данський парламент надав згоду на будівництво газопроводу в своїх водах восени 2019 року. Серед усіх європейських країн будівництво газопроводу «Північний потік – 2» в першу чергу економічно невигідне для нашої країни. Україна є країною-транзитером, українська ГТС була побудована в часи Радянського Союзу і з того часу виконувала роль прямого постачальника російського газу до Європи. Російська Федерація намагається збільшити кількість маршрутів, якими постачається газ до європейських країн аби не бути повністю залежною від країн-транзитерів. Таким чином будівництво ще одного газогону, яким російський газ доставлятиметься до Європи, призведе якщо не до повної відмови з боку Росії використовувати українську ГТС, то точно до значного скорочення об’ємів газу, внаслідок чого робота української ГТС стане збитковою. Реалізація цих проектів загрожує Україні втратою експортної ролі. З огляду на все це українська влада називає газовий проект «політичним» і вважає, що його головною метою є ослаблення економіки України з одного боку, оскільки вона лишиться грошей, що отримувала за транзит газу, а з іншого, – надасть Росії змогу бути незалежною в питаннях транспортування газу до Європи. Реалізація проекту «Північний потік – 2» загрожує стабільності України і є не тільки економічним, а й політичним проектом Російської Федерації. Припинення транспортування російського газу через Україну до Європи може загрожувати ескалацією конфлікту на сході країни, оскільки з 2014 року саме збереження цілісності української ГТС не давало Росії змоги розгорнути бойові дії. Саме тому Україна, усвідомлюючи усі негативні наслідки від реалізації цього проекту, намагається заручитися підтримкою європейської спільноти і США, аби не допустити запуску нового газогону. Однак Україна не має жодних прав заблокувати проект, оскільки формально він є суто комерційним, а його будівництво відповідає нормам законодавства ЄС. Проект «Північний потік – 2» є вкрай важливим для Росії. За офіційною версією «Газпрому», цей газопровід принесе значні економічні переваги Російській Федерації, оскільки транзит газу Балтійським морем є набагато дешевшим, ніж транзит через Україну і Польщу. Однак, проаналізувавши ті обсяги коштів, що були витрачені на проект, – стає зрозумілим, що справа не в економічній вигоді, а в політичній. Новий газопровід необхідний Росії аби з одного боку послабити економіку України, позбавивши її ролі транзитера, а з іншого боку, посилити свій вплив в Європі. Для Російської Федерації газопровід «Північний потік – 2» впершу чергу є інструментом політичного впливу. Аналізуючи значення нового газогону для європейських країн, в цілому можна зазначити, що, більшою мірою цей проект матиме негативне значення. По суті вигоду отримають лише ФРН та Австрія, тобто країни, через територію яких буде транспортуватись газ і які є забудовники. До них також належать Франція, Британія та Голландія, які вклали гроші в проект і тепер бажають отримати дивіденди за транзит газу. Для усіх інших країн, в тому числі і України, цей проект не матиме економічної вигоди і лише становитиме політичну загрозу. Яскравим прикладом тому є країни Балтії, які наразі не зацікавлені в цьому проекті і аби уникнути залежності від Росії налагоджують постачання зрідженого газу з США. В таких умовах є вкрай важливим збереження української ГТС.

EN : The implementation of the «Nord Stream – 2» project, the essence of which, is the construction of a new main gas pipeline from Russia to Germany via the Baltic Sea, has been actively discussed in the domestic and foreign media over the last several years. This project is controversial, since it can lead to negative economic and political consequences for European countries, including Ukraine and Poland, as it will replace the usual gas transit through the Ukrainian and Polish territories. Depriving Ukraine of its transit role will, on the one hand, result in significant economic losses, which is quite undesirable, given the current economic situation in our country, and, on the other hand, lead to possible escalation of the conflict in the east of the country, as, according to many experts, it is the transit role of the Ukrainian gas transportation system (GTS) that restrains the aggressor. Some European countries and the United States consider this project rather as economic feasibility than as an opportunity for the Russian Federation to expend its political influence on the EU countries. Therefore, considering the ambiguity and uncertainty of the consequences of the «Nord Stream – 2» project, this research work is relevant for the present time. The research object of our master’s thesis is the «Nord Stream – 2» gas pipeline. The subject of the research paper is the consequences of the project implementation for Russia, Ukraine and the EU countries. The aim of the research is a comprehensive analysis of the possible consequences of the «Nord Stream – 2» project for Ukraine, the Russian Federation and European countries. To achieve the above aim, we were to fulfil the following specific research tasks:  to characterize the essence of the new energy project;  to determine the positions of the adherents and opponents of the construction of the «Nord Stream – 2» gas pipeline;  to find out the threats this project may pose to Ukraine;  to analyze the economic losses due to the closure of the Ukrainian GTS;  to explore the benefits of implementing the «Nord Stream – 2» project for the Russian Federation;  to assess the economic feasibility of this project for the EU countries;  to analyze the possibility of strengthening Russia's political influence in Europe through a new gas project. As far as the novelty of the work is concerned, it lies in the complex research of the problem, comprehensive analysis and synthesis of information concerning the construction of the «Nord Stream – 2» pipeline. While doing the research, we analized possible consequences of the gas pipeline launch for Ukraine, Russia and the EU countries, considered the positions of the adherent countries and adversary countries. In general, the investigation was done in order to reveal the true significance of the «Nord Stream – 2» gas pipeline: whether it is a commercial project or an instrument of political influence of the Russian Federation in Europe. In addition to the general conclusions related to the EU countries, we have analyzed the consequences of launching a new gas pipeline for Ukraine in detail and described a possible scenario of the action plan for the Ukrainian government if Russia refuses to use the Ukrainian gas pipeline. Having researched the problem, we came to the following conclusions: «Nord Stream – 2» is a new gas pipeline, which will connect Russia and Germany and provide the delivery of Russian gas to Europe bypassing Ukraine. The pipeline is an extension of the existing «Nord Stream – 1» gas pipeline. A new gas pipeline is required to increase the volume of gas transported to Europe. The «Nord Stream – 2» project differs from «Nord Stream – 1», firstly, in the exit point, as the first gas pipeline begins in Vyborg, and the second – in Ust-Luh; secondly, in the companies, which have already invested in its construction. The main shareholder and investor of the project is the Russian company, Gazprom, which owns 51% of the shares, the other shareholders are German companies, Dutch-British, Austrian and French companies. European countries have a completely different attitude to the «Nord Stream – 2» project: some consider the new Russian gas pipeline to be a threat to the political and economic security of EU countries, while others support the project and call it economically viable for Russia and Europe. Among the European countries, there are those that have clearly defined their stands on the project, supporting or opposing it, but there are those whose position is characterized as unclear. The project is primarily supported by Germany, France, Austria, the Netherlands, Norway, Switzerland, the United Kingdom, the Czech Republic and Finland. These countries support this project due to the fact that their companies are involved in the construction and financing of the pipeline. Russia is the initiator and the first country interested in the new gas pipeline. The position of this country is clear, the main aim is to stop the transit of gas through Ukraine and thus deprive it of approximately $ 3 billion per year received for transit. Germany is the first European country, that actively supports this project. The new gas pipeline is economically advantageous for Germany and will allow it to regulate the supply of Russian gas to other European countries. Germany is gradually moving to the renewable energy use, following the principles of environmental policy, planning the refusal from nuclear energy and minimizing coal consumption. Gas is considered the purest natural resource that can be used alongside with renewable energy sources. The economic and political benefits of the new gas pipeline for Germany are so significant that Germany fully supports the Russian gas project. Austria is the second country whose policies support the new gas project of the Russian Federation. The interests of Austria and Germany in the gas project coincide, as the countries are involved in the construction of the Central European Gas Hub located in Austria. The companies that have invested in this project are primarily interested in increasing gas supplies from Russia to Germany and Austria. France is one of the European countries that actively supports the «Nord Stream – 2» project. France's ties with Germany are extending as such an alliance strengthens France's position in the EU. The Swedish government claim that the «Nord Stream – 2» project may pose a direct threat to the national security of Ukraine, but the country has allowed to lay the pipelines in the EEZ, insisting that this maritime territory is the international waters beyond the Swedish territorial waters. Therefore, Sweden cannot resist laying the pipes. Finland has a similar position on the «Nord Stream –2» project with Sweden. Finland, like Sweden, takes a more neutral position, refusing to openly support or oppose the Russian gas project. Norway is neutral about the project. Kvaerner, a Norwegian construction company, has entered into an agreement with Gazprom on the construction of the new gas pipeline, and the representatives of the Norwegian authorities either react to the pipeline extremely passively or do not comment on the project at all. With regard to the United Kingdom and the Netherlands, it should be noted here that at a political level, virtually all government officials do not support this project in any way, since they are not interested in strengthening the role of Germany or Russia in the EU. Only the British-Dutch finance company involved in the pipeline construction is interested in this project. The Czech Republic generally expresses its support for the new gas pipeline. The Czech president, Milos Zemanm, declared this at an official level. For a long time, the Czech Republic has been trying not to take a unanimous position in relation to the Russian project and maneuvered between supporters and opponents of the pipeline. At present, the Czech Republic does not want to ruin relations with Germany, through which it receives Russian gas, and intends to re-establish economic ties with Russia in all possible areas. The «Nord Stream – 2» project is interested in the Czech gas transport operator, Net4Gas, which wants to construct, together with German and Slovak companies, an interconnector that links the Czech gas network to the German network in order to deliver Russian gas from the «Nord Stream – 2» gas pipeline. Hungary's position on the «Nord Stream – 2» project is extremely ambiguous. On the one hand, this country was one of those which asked the European Commission to ban the construction of the Russian gas pipeline, and on the other, the political top is extremely pro-Russian and advocates lifting sanctions from Russia and restoring full economic relations with it. In view of all this, it can be stated that Hungary is not a serious opponent of the «Nord Stream – 2» project, any speeches of the Hungarian government on banning the construction of the gas pipeline are more declarative in nature and have virtually no effect on the construction of the pipeline. All these countries consider the «Nord Stream – 2» project is more commercial, they are aware of the economic benefits they will receive after launching the pipeline, and therefore support it. However, not all countries are satisfied with the «Nord Stream – 2» project. There are at least three countries in Europe that openly oppose the project – Ukraine, Poland and Slovakia – the Russian gas transit countries. Denmark, Italy, Romania, Moldova and the Baltic countries have a very controversial position on the future pipeline. The United States of America met this project with the direct condemnation, and there are many reasons for this. Ukraine, Poland, Slovakia, Romania, Moldova, Denmark, Italy, the Baltic countries and the United States have a negative attitude to the Russian gas pipeline. These countries declare that the «Nord Stream – 2» gas pipeline is aimed at the energy dependence of the EU countries on Russia. Romania and Moldova also do not support the «Nord Stream – 2» project, saying that this pipe threatens the political stability in Europe. The Baltic countries do not want to be dependent on Russia, and therefore they are trying to diversify their gas sources by establishing gas supplies from the United States. They are in no way interested in the new Russian gas project. For a long time, Denmark was against the project, unwilling to grant the permission to Russia for laying the pipes in its territorial waters. However, the Danish Parliament agreed to build a gas pipeline in its waters in the fall of 2019. Italy is not particularly interested in the «Nord Stream – 2» pipeline, as the country is involved in the Turkish Stream project, which provides for the supply of gas from Russia to Turkey and from Turkey to Italy. This project is far more economically viable for Italy than «Nord Stream – 2», and it also provides Italians with the ability to depend on Germany for gas. Among all the European countries, the construction of the «Nord Stream – 2» gas pipeline is economically unprofitable for our country in the first place. Ukraine is a transit country, the Ukrainian GTS was built in the times of the Soviet Union existence, and since then the pipeline has served as a direct supplier of Russian gas to Europe. The Russian Federation is trying to increase the number of routes that supply gas to European countries so that not to be completely dependent on transit countries. Thus, the construction of another gas pipeline, through which Russian gas can be delivered to Europe, will result in a significant reduction of the gas volumes, which will make the exploitation of the Ukrainian gas pipeline unprofitable, or even might lead to a complete refuse of Russia to use the Ukrainian gas pipeline. The implementation of this project threatens Ukraine with a loss of its export role. In view of all this, the Ukrainian authorities call the gas project «political» and believe that its main purpose is, on the one hand, to weaken Ukraine's economy, as it will lose money received for gas transit and, on the other hand, will allow Russia to be independent in the issues of gas transportation to Europe. The implementation of the «Nord Stream – 2» project threatens the stability of Ukraine. This is not only an economic but also a political project of the Russian Federation. The cessation of the Russian gas transportation through Ukraine to Europe may result in the escalation of the conflict in the east of the country, as the preservation of the Ukrainian GTS integrity has prevented Russia from starting hostilities since 2014. Therefore, aware of all the negative consequences of the implementation of this project, Ukraine is trying to enlist the support of the European community and the USA in order to prevent the launch of a new gas pipeline. However, Ukraine has no rights to block the project, since it is formally purely commercial and its construction complies with the EU legislation. Analyzing this information, we realized that the Ukrainian state has several options for solving this problem. It is important for our country to maintain gas transit, but it is unlikely that a new agreement between Russia and Ukraine on the transit of Russian gas will be signed for a period until the new pipeline is launched. If such a contract is concluded, its validity should be no more than 1-2 years. Under such conditions, Ukraine needs to convince the European countries to use the Ukrainian GTS, but to do this, the state should attract investors and modernize the gas pipeline, reforming the energy sector prior to this. The Ukrainian state is rich in natural gas reserves, thus it is very important for us to start producing our own energy sources. Only under such conditions Ukraine will be able to cope with the negative consequences of launching the «Nord Stream – 2» gas pipeline, provide the population with gas and even sell surplus abroad. The «Nord Stream – 2» project is extremely important for Russia. According to the official version of Gazprom, this pipeline will bring significant economic benefits to the Russian Federation, as the transit of gas through the Baltic Sea is cheaper than transit through Ukraine and Poland. However, after analyzing the amount of money invested in the project, it is clear that the matter is not in economic profits but in political benefits. On the one hand, the new gas pipeline is necessary for Russia to weaken Ukraine's economy, depriving it of its role as a transit country, and on the other hand, to strengthen the Russian influence in Europe. For the Russian Federation, the «Nord Stream – 2» pipeline is primarily an instrument of political influence. Analyzing the importance of the new gas pipeline for European countries, we can note that this project will lead to negative consequences. Virtually, only Germany and Austria, the countries which transport gas, will benefit from it. France, Britain and the Netherlands, which have already invested in the project, are expecting dividends on the gas transit now. For all the other countries, including Ukraine, this project will make economic benefits and only pose a political threat. A striking example of this is the Baltic States, which are not currently interested in this project, and in order to avoid dependence on Russia, they have started to supply liquefied gas from the United States. Under such circumstances, it is extremely important to save the Ukrainian GTS. Europe is making a huge mistake of abandoning Ukraine's GTS, which has a flexible response to demand fluctuations, having powerful underground gas storage facilities and an extensive network of highways running across the border. Nord Streams with their fixed capacity cannot provide such flexibility. Only the Ukrainian gas transportation system is capable of this. Under such circumstances, it is extremely important to maintain the Ukrainian GTS.

ES : La implementación del proyecto «Nord Stream – 2», cuya esencia es la construcción de un nuevo gasoducto desde Rusia a Alemania a través del Mar Báltico se ha debatido activamente en los medios nacionales y extranjeros en los últimos años. Este proyecto es controvertido porque puede tener negativas consecuencias para los países europeos, incluidos Ucrania y Polonia, ya que este gasoducto reemplazará la ruta habitual de tránsito de gas. Privar a Ucrania de su papel de tránsito conducirá, por un lado, a pérdidas económicas significativas y, por otro lado, a una posible escalada del conflicto en el este del país, ya que, según muchos expertos, el papel de tránsito del gasoducto ucraniano está frenando al agresor. Algunos países europeos y USA ven en este proyecto no tanto la conveniencia económica como la capacidad de la Federación de Rusia para fortalecer su influencia política en los países de la UE. La importancia y lo actual de este tema consiste en que poder evaluar la importancia real del nuevo proyecto de gas para los países europeos, incluida Ucrania, y analizar exhaustivamente todas posibles amenazas y consecuencias. El objeto del estudio de esta tesis de máster es el gasoducto «Nord Stream – 2». El sujeto de este estudio lo representan las consecuencias de la implementación de un nuevo proyecto de gas para Rusia, Ucrania y países de la UE. El objetivo de este estudio es analizar las consecuencias del lanzamiento del gasoducto «Nord Stream – 2» para los países del continente europeo. Para conseguir el objetivo anterior, nos hemos fijado en las tareas específicas de la investigación, tales como: - caracterizar la esencia del nuevo proyecto energético; - determinar las posiciones de los países partidarios y opositores de la construcción del gasoducto «Nord Stream – 2»; - averiguar qué amenazas puede representar este proyecto para Ucrania; - analizar las pérdidas económicas debido al cierre del gasoducto ucraniano; -explorar los beneficios de implementar el proyecto «Nord Stream – 2» para la Federación Rusa; - evaluar la conveniencia económica de este proyecto para los países de la UE; - analizar la posibilidad de fortalecer la influencia política de Rusia en Europa por al nuevo proyecto de gas. La novedad científica del estudio está en un profundo análisis y síntesis de la información sobre la construcción del problemático gasoducto «Nord Stream – 2». Las posibles consecuencias del lanzamiento de un gasoducto para Ucrania, Rusia y los países de la UE se analizaron. En general, el estudio ha sido realizado con el objetivo de revelar el verdadero significado del gasoducto «Nord Stream – 2». Además de las conclusiones generales sobre los países de la UE, hay un análisis detallado de las consecuencias del lanzamiento de un nuevo gasoducto para Ucrania y se describe un posible escenario de un plan de acción si Rusia se niega a usar el gasoducto ucraniano. Como resultado del estudio, se hicen varias conclusiones, entre las cuales las principales son las siguientes. «Nord Stream – 2» es un nuevo gasoducto que conectará Rusia y Alemania y garantizará el suministro de gas ruso a Europa sin pasar por Ucrania. El gasoducto en sí es una extensión del gasoducto «Nord Stream – 1» existente y prácticamente repite trayectoria. Una nueva tubería se necesita para aumentar el volumen de gas transportado a Europa. Los países europeos tienen una actitud completamente diferente al proyecto «Nord Stream – 2»: algunos ven la amenaza a la seguridad política y económica de los países de la UE en el nuevo gasoducto ruso, mientras que otros apoyan el proyecto y lo llaman económicamente beneficioso para Rusia y los países europeos. Entre los países europeos hay estados que apoyan el nuevo proyecto o se oponen, y también hay países que ocupan un a posición ambigua. El proyecto es apoyado principalmente por Alemania, Francia, Austria, los Países Bajos, Noruega, Suiza, el Reino Unido, la República Checa y Finlandia, porque las empresas en estos países están involucradas en la construcción y financiación del proyecto. Ucrania, Polonia, Eslovaquia, Rumania, Moldavia, Dinamarca, Italia y los países bálticos y Estados Unidos tienen una actitud negativa hacia el gasoducto. Estos países declaran que el gasoducto «Nord Stream – 2» contribuirá a la dependencia energética de la Unión Europea de Rusia. Durante mucho tiempo, Dinamarca se resistió activamente al proyecto, este país no quería dar permiso a Rusia para tender tuberías en sus aguas territoriales. Pero aún así, el parlamento danés acordó construir un gasoducto en sus aguas en el otoño de 2019. Entre todos los países europeos, la construcción del gasoducto Nord Stream – 2 es principalmente desventajosa económicamente para nuestro país. Ucrania es un país de tránsito, el sistema de transporte de gas ucraniano fue construido durante la Unión Soviética y desde entonces ha servido como proveedor directo de gas ruso a Europa. La Federación de Rusia está tratando de aumentar el número de rutas a través de las cuales se suministra gas a los países europeos para no depender de los países de tránsito. Por lo tanto, la construcción de otro gasoducto a través del cual se entregará gas ruso a Europa conducirá a un fracaso total de Rusia en el uso del gasoducto ucraniano o a una reducción significativa en los volúmenes de gas, como resultado de lo cual el gasoducto ucraniano dejará de ser rentable. La implementación de este proyecto amenaza a Ucrania con la pérdida de su papel de exportación. Por lo tanto, las autoridades ucranianas llaman al proyecto de gas «politico» y creen que su objetivo principal es debilitar la economía de Ucrania, por un lado, ya que perderá dinero por el tránsito de gas, y por otro lado, le dará a Rusia la oportunidad de ser independiente en materia de transporte de gas a Europa. La implementación del proyecto «Nord Stream – 2» amenaza a la estabilidad de Ucrania y no es solo un proyecto económico sino también político de la Federación Rusa. La interrupción del transporte de gas ruso a través de Ucrania a Europa podría amenazar a la escalada del conflicto en el este del país, ya que desde 2014 fue precisamente la necesidad de preservar la integridad del gasoducto ucraniano lo que impidió que Rusia lanzara hostilidades. Es por eso que, consciente de todas las consecuencias negativas de la implementación de este proyecto, Ucrania está tratando de obtener el apoyo de los estados europeos y los Estados Unidos, рara evitar el lanzamiento de un nuevo gasoducto. Sin embargo, Ucrania no tiene derecho a bloquear el proyecto, ya que es formalmente comercial y su construcción cumple con la legislación de la UE. El proyecto «Nord Stream – 2» es extremadamente importante para Rusia. Según la versión oficial de Gazprom, este gasoducto traerá importantes beneficios económicos a la Federación Rusa, ya que el tránsito de gas a través del Mar Báltico es mucho más barato que el tránsito a través de Ucrania y Polonia. Sin embargo, al analizar la cantidad de dinero que se ha gastado en el proyecto, queda claro que el asunto no es de beneficios económicos, sino políticos. Rusia necesita un nuevo gasoducto para debilitar la economía de Ucrania, por un lado, privándola de su papel de país de tránsito, y por otro, para fortalecer su influencia en Europa. Para la Federación de Rusia, el gasoducto «Nord Stream – 2» es ante todo un instrumento de influencia política. Analizando la importancia del nuevo gasoducto para los países europeos, generalmente se puede observar que, en mayor medida, este proyecto tendrá un valor negativo. De hecho, solo Alemania y Austria se beneficiarán, es decir, los países a través de los cuales se transportará el gas. Estos también incluyen a Francia, el Reino Unido y los Países Bajos, que han invertido en el proyecto y ahora quieren recibir dividendos por el tránsito de gas. Para todos los países, incluido Ucrania, este proyecto no tendrá beneficios económicos y solo constituirá una amenaza política. Un claro ejemplo de ello son los países bálticos que actualmente no están interesados en este proyecto y, para evitar la dependencia de Rusia, están lanzando suministros de gas natural licuado desde los Estados Unidos. En tales condiciones, la preservación del gasoducto ucraniano es extremadamente importante.