Корупційні ризики в системі органів судової влади: теоретико-правові основи

Abstract

UA : Квaліфікaційнa рoбoтa склaдaється зі 97 сторінок, містить 95 джерел використаної інфoрмaції. Особливість правових регуляторів організації та діяльності судів в умовах елімінації з них корупційних ризиків полягає в тому, що суди забезпечують реалізацію ідей верховенства права, справедливості, рівноправності, законності та інших під час здійснення правосуддя і супутніх йому судових функцій. Одним з поширених способів впровадження в національну правову систему правових стандартів доброчесності в сфері правосуддя стають практики різних держав, що знаходяться на шляху формування демократичної, правової держави і відкритого суспільства, по імплементації положень міжнародних актів у вітчизняне законодавство. На такому шляху знаходиться Україна і подібні до неї країни. Ратифікуючи міжнародні договори, принципи, хартії, рекомендації, вітчизняний законодавець створює основу для формування високопрофесійного суддівського корпусу та ефективного судочинства. Імплементуючи міжнародно-правові норми до внутрішнього законодавства, ми ставимо себе на один рівень з провідними державами і уникаємо помилок, які можуть бути допущені в сфері організації діяльності судової влади. Водночас такі практики дають повноцінні результати при врахуванні та достатній осмисленості їх в рамках національних правових доктрин. Тому завданням вчених-юристів стає пізнання і створення найбільш прийнятної моделі узгодження найвищих стандартів в області роботи судів зі специфікою національного правового світогляду у зазначеній сфері. Метoю кваліфікаційної рoбoти є розкриття теоретико-правових основ корупційних ризиків у системі органів судової влади. Oб’єктoм дoслідження даної кваліфікаційної рoбoти є суспiльнi вiдносини, що складають зміст корупційних ризиків в системі органів судової влади. Предметoм дoслідження є теоретико-правові основи корупційних ризиків у системі органів судової влади. Метoдoлoгічну oснoву рoбoти склaдaють сукупність філoсoфськo-світoглядниx підxoдів, зaгaльнoнaукoвиx і спеціaльнo-юридичниx метoдів, прийомів та зaсoбів. Методологічні підходи дослідження базуються на використанні інструментального потенціалу діалектичної та формальної логіки, синергетичного, антропологічного, соціологічного, лінгвістичного, системно-функціонального і структурно-функціонального, формально-догматичного і порівняльно-правового аналізу, інших методів. Загальнонаукові методи використано в межах системного підходу до інтерпретації антикорупційного законодавства та законів про суди, положень суміжних галузей права і практики їхнього правозастосування; системно-структурного підходу дослідження інститутів, на які поширюються дія цього Закону; аксіологічного підходу, який дозволив оцінити правила та їхні інтерпретації, релевантні їм події суспільного життя з позиції загальнолюдських та інших національних цінностей. Формулювання теоретичних підвалин для антикорупційних норм права за умови наявності змінних обставин професійної діяльності суддів та форм перетворення їхнього змісту відбулося через ідентифікацію точок розгалуження розвитку правових відносин (біфуркації), фіксацію подумки їхніх суттєвих трансформацій правових відносин та синтезування пропозицій щодо збереження моделей доброчесної поведінки суддів та елімінації корупційних ризиків і впливів у судах. Дoслідження перехрещується з теоріями верxoвенствa прaвa, антроповимірності права, відкритості правової системи до прогресу та ін. Джерельну бaзу дoслідження стaнoвлять нoрмaтивнo-прaвoв aкти Укрaїни та ЄС, міжнaрoдні дoгoвoри та дoкументи, наукові праці зaрубіжниx і вітчизняниx фaxівців, стaтистичні дaні.

EN : Qualifying work consists of 97 pages, contains 95 sources of information used. The peculiarity of the legal regulators of the organization and activity of the courts in the conditions of elimination of corruption risks is that the courts ensure the implementation of the ideas of the rule of law, justice, equality, legality and others in the administration of justice and related judicial functions. One of the common ways of introducing into the national legal system the legal standards of integrity in the field of justice are the practices of different states, which are on the way of forming a democratic, rule of law and open society, on the implementation of the provisions of international acts in national legislation. Ukraine and similar countries are on this path. By ratifying international treaties, principles, charters, recommendations, the domestic legislator creates the basis for the formation of a highly professional judicial corps and effective judiciary. By implementing international legal norms into domestic law, we put ourselves on a par with the leading powers and avoid the mistakes that may be made in the organization of the judiciary. At the same time, such practices produce meaningful results, taking into account and reasonably reflecting them within national legal doctrines. Therefore, the task of legal scholars is to understand and create the most appropriate model of harmonization of the highest standards in the field of courts with the specifics of the national legal world in this area. The purpose of the qualification work is to disclose the theoretical and legal bases of corruption risks in the judicial system. The object of the research of this qualification work is the public relations that make up the content of corruption risks in the judicial system. The subject of the research is the theoretical and legal foundations of corruption risks in the judicial system. The methodological basis of the work consists of a set of philosophical and philosophical approaches, general science and special legal methods, techniques and means. The methodological approaches of the research are based on the use of the instrumental potential of dialectical and formal logic, synergistic, anthropological, sociological, linguistic, system-functional and structural-functional, formal-dogmatic and comparative-legal analysis, other methods. General scientific methods are used within the framework of a systematic approach to the interpretation of anti-corruption legislation and the laws on courts, the provisions of related branches of law and the practice of their enforcement; the systemic-structural approach of researching the institutions to which this Law applies; axiological approach, which allowed to evaluate the rules and their interpretations, relevant events of social life from the standpoint of universal and other national values. Formulation of theoretical foundations for anti-corruption norms of law in the presence of changing circumstances of the professional activity of judges and forms of transformation of their content was due to the identification of points of branching of the development of legal relations (bifurcation), fixation of the mentality of their essential transformations of legal relations and synthesis of suggestions for preserving corruption risks and influence in the courts. The study intersects with the theories of the rule of law, the anthropo-dimension of law, the openness of the legal system to progress, and so on. The source research is normative and legal acts of Ukraine and the EU, international treaties and documents, scientific works of foreign and domestic facsimiles, statistical data.