Сутність та значення «зв`язуючої сили» прав людини, щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається зі 112 сторінок, перелік посилань містить 102 джерела. Обравши шлях незалежного розвитку і закріпивши це в Конституції, Україна підтвердила своє прагнення розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, одним із основних принципів якої є забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Підтвердженням цього стала ратифікація нашою державою Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Відповідно до вимог згаданої Конвенції права і свободи людини становлять абсолютну цінність, є невід’ємні і належать кожному від народження. В будь-якому суспільстві вони є важливим інститутом, за допомогою якого і регулюється правовий статус особи, межі вторгнення в її особисту сферу, встановлюються гарантії захисту і реалізації її прав і свобод. Тому їх забезпечення - одна з найголовніших функцій держави. Не випадково, що центральне місце в конституціях сучасних держав відводиться правам і свободам людини і громадянина. Так, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституція України, норми якої є нормами прямої дії, проголосила, що людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю. Вона ставить права людини в центр державної політики. Конституція встановлює, що держава відповідає за свою діяльність перед людиною. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Для гарантування можливості користування всіма правами та свободами людини і громадянина держава повинна забезпечити механізм реалізації прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав і основних свобод людини. Закони, що приймаються з метою конкретизації прав і свобод, не можуть і обмежувати останні у їх змісті. Закони мають знаходитись у повній відповідності зі змістом прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, відповідати міжнародно-правовим стандартам та інтересам суверенної України як держави правової і демократичної. Метою дослідження є повне та всебічне вивчення особливостей реалізації «зв’язуючої сили» прав людини, щодо осіб, які уповноваженні на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають під час реалізації «зв’язуючої сили» прав людини. Предметом дослідження є сутність та значення «зв’язуючої сили» прав людини, щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

EN : The qualification work consists of 112 pages, the list of references contains 102 sources. Having chosen the path of independent development and enshrined it in the Constitution, Ukraine reaffirmed its desire to develop and strengthen a democratic, social, rule of law, one of the basic principles of which is the protection of the rights and freedoms of the individual and the citizen. The ratification of our country by the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms was our confirmation. In accordance with the requirements of the said Convention, human rights and freedoms are of absolute value, are integral and belong to everyone from birth. In any society, they are an important institution through which the legal status of a person is regulated, the limits of invasion of his personal sphere, and guarantees for the protection and enjoyment of his rights and freedoms are established. Therefore, their provision is one of the most important functions of the state. It is no coincidence that the centrality in the constitutions of modern states is given to the rights and freedoms of man and citizen. Thus, adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine on June 28, 1996, the Constitution of Ukraine, the norms of which are the norms of direct action, proclaimed that a person, his life, health, honor and dignity, integrity and safety are of the highest social value. It places human rights at the center of public policy. The Constitution establishes that the state is responsible for its activities before the individual. Promoting and safeguarding human rights and freedoms is a state's primary responsibility. In order to guarantee the enjoyment of all human and citizens' rights and freedoms, the State must provide a mechanism for the exercise of the rights and freedoms guaranteed by the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Laws adopted to specify rights and freedoms cannot and do not restrict the latter in their content. Laws must be in full conformity with the content of the rights and freedoms guaranteed by the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, and should be consistent with the international legal standards and interests of sovereign Ukraine as a state of law and democracy. The purpose of the study is to thoroughly and comprehensively examine the specificities of the implementation of the "binding force" of human rights in relation to persons authorized to perform the functions of state or local self-government. The focus of the study is the social relations that emerge from the realization of the “bonding force” of human rights. The subject of the study is the nature and meaning of the "bonding force" of human rights for a person empowered to perform state or local government functions.