Стимули по законодавству України про дипломатичну службу: ґенеза, різновиди та основні напрямки удосконалення в умовах реформаційних правотворчих процесів

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається зі 104 сторінок, містить 80 джерел використаної інформації. Характерною складовою системи дипломатичної служби є інститут стимулів, які можуть застосовуватися до службовців в якості підтримання загального рівня дисципліни всередині колективу. Запорукою якісної роботи служби є сумлінне виконання дипломатичними службовцями своїх посадових обов’язків. При цьому, вплив на дипломатичного службовця здійснюється за допомогою інструментарію, передбаченого законодавством України. Як представники держави на міжнародному рівні, дипломатичні працівники зобов’язані сумлінно виконувати покладені на них обов’язки. А тому, за відповідальне ставлення до професії, ініціативність у роботі та за інші заслуги, службовці мають бути належним чином заохочені. Враховуючи цей факт, а також євроінтеграційний курс нашої держави, актуальним до дослідження виступає інститут стимулів дипломатичних працівників України. Метою кваліфікаційної роботи є виявлення особливостей законодавчого регулювання стимулів у законодавстві України про дипломатичну службу, дослідження ґенези стимулів, аналіз їх видів, виявлення проблем при застосуванні законодавства про стимули, а також висвітлення пропозицій щодо удосконалення рівня вітчизняного правового регулювання крізь призму стимулів для дипломатичних службовців. Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є суспільні відносини, які існують у дипломатичній службі України та пов’язані зі стимулами службовців у структурах Міністерства закордонних справ України. Предметом дослідження виступали стимули для дипломатичних службовців в Україні, закріплені вітчизняним законодавством. Методологічну основу роботи складають сукупність загальнонаукових принципів та підходів, а також спеціальних наукових методів пізнання конституційно-правових процесів, безпосереднє використання яких зумовило отримання науково-обґрунтованих результатів. Для здійснення дослідження застосовуватимуться наступні загальнонаукові методи: аналіз, синтез, співвідношення, узагальнення і класифікація матеріалу. Теоретико-методологічна основа дослідження в роботі виявляється через компаративний та історико-правовий методи, використання яких дало змогу дослідити усі види стимулів, закріплених законодавством України про дипломатичну службу, а також у взаємозв’язку з історичними подіями, які вплинули на становлення законодавства про стимули.

EN : Qualification work consists of 104 pages, contains 80 sources of information used. A characteristic component of the diplomatic service system is the institution of incentives that can be applied to employees as a maintenance of the general level of discipline within the team. The key to the quality work of the service is the conscientious performance of official duties by diplomatic officials. At the same time, the influence on a diplomatic official is carried out with the help of the tools provided by the legislation of Ukraine. As representatives of the state at the international level, diplomatic staff are obliged to perform their duties in good faith. Therefore, for a responsible attitude to the profession, initiative in work and other merits, employees should be properly encouraged. Given this fact, as well as the European integration course of our state, the institute of incentives for diplomatic workers of Ukraine is relevant to the study. The purpose of the qualification work is to identify features of legislative regulation of incentives in the legislation of Ukraine on diplomatic service, study the genesis of incentives, analysis of their species, identify problems in the application of incentive legislation, as well as highlight proposals for improving domestic legal regulation through the prism of incentives for diplomatic officials. The object of study of this qualification work is public relations that exist in the diplomatic service of Ukraine and are related to the incentives of employees in the structures of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. The subject of the study were incentives for diplomatic officials in Ukraine, enshrined in domestic law. The methodological basis of the work is a set of general scientific principles and approaches, as well as special scientific methods of cognition of constitutional and legal processes, the direct use of which has led to the receipt of scientifically sound results. The following general scientific methods will be used for the research: analysis, synthesis, ratios, generalization and classification of the material. The theoretical and methodological basis of the research is revealed through comparative and historical-legal methods, the use of which allowed to study all kinds of incentives enshrined in the legislation of Ukraine on diplomatic service, as well as in relation to historical events that influenced the formation of incentive legislation.