Практика ЄСПЛ щодо дотримання заборони катувань, нелюдського поводження та принижуючого гідність поводження чи покарання

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається зі 133 сторінок, містить 126 джерел використаної інформації. Конституціями більшості європейських країн було визнано права людини на життя, на свободу, на особисту недоторканість, недоторканість житла, свободу пересування, презумпцію невинуватості особи. Тому передувало багато подій, зокрема, Велика Французька революція 1789 року, Акт проголошення незалежності США 1776 року, та, найвидавнішй акт, який передував механізму захисту прав людини, в тому числі від свавілля монархічної державної влади, - Велика Хартія вольностей, або MagnaCarta 1215 р., ст. 39 якої проголошувалося, що жодна вільна людина не буде заарештована чи ув'язнена, чи позбавлена володіння, чи якимось іншим шляхом знедолена без наявності на те законного вироку згідно із законами країни. Жорстокості нацистів в період другої світової війни довели можливість реалізації найабсурдніших намірів проти людини та дали підставу для розуміння необхідності не лише визнання та декларування прав людини, але й створення дієвого механізму їх захисту. Тому, проголосивши повагу до гідності людини, ст. 5 Загальної Декларації прав людини 1948 р., а згодом ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (заборона катування) закріпили, що ніхто неповинензазнаватитортур,абожорстокого,нелюдського,або такого, що принижує його гідність, поводженняі покарання. Кримінальний кодекс України закріпив склади злочинів, в основу яких покладено вчинення дій, якими порушується відповідне право особи: ст. 127 КК України (катування); ч. 2,3 ст. 365 КК України та ст. 373 КК України. Ратифікація України до Конвенції 1950 р. та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосуванняпрактики Європейського суду з прав людини» ознаменувало нову віху в міжнародному механізмі захисту прав людини. Звернення громадян України до ЄСПЛ дозволяє захистити їх права та виявити системні недоліки законодавства та практики його застосування та, в кінцевому рахунку, наблизитися до ідеальної моделі забезпечення прав людини. Тому метою кваліфікаційної роботи є аналіз змісту положень ст. 3 Конвенції 1950 р. та аналіз практики її застосування в рішеннях ЄСПЛ. Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є суспільні відносини в сфері застосування ЄСПЛ положень ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. щодо дотриманні заборони катувань, нелюдського поводження та принижуючого гідність поводження чи покарання. Предметом дослідження є Практика ЄСПЛ щодо дотримання заборони катувань, нелюдського поводження та принижуючого гідність поводження чи покарання. Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні підходи до забезпечення дотримання заборони катувань, нелюдського поводження та принижуючого гідність поводження чи покарання. В процесі дослідження було використано діалектичний, порівняльно-правовий, догматичний методи наукового пізнання, а також аналізу та синтезу.

EN : The qualification work consists of 133 pages, contains 126sources of information used. The constitutions of most European countries recognized the human right to life, liberty, personal integrity, inviolability of home, freedom of movement, and the presumption of innocence. This was preceded by many events, including the Great French Revolution of 1789, the US Declaration of Independence of 1776, and the most recent act that preceded the mechanism of protecting human rights, including the arbitrariness of monarchical state power, the Magna Carta 1215. p., art. 39 which proclaimed that no free person would be arrested or imprisoned, deprived of his possessions, or otherwise deprived of his rights without a lawful sentence under the laws of the country. The atrocities of the Nazis during World War II proved the possibility of realizing the most absurd intentions against man and provided a basis for understanding the need not only to recognize and declare human rights, but also to create an effective mechanism for their protection. Therefore, declaring respect for human dignity, Art. 5 of the Universal Declaration of Human Rights in 1948, and later Art. 3 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 (prohibition of torture) enshrined that no one should be subjected to torture or to cruel, inhuman or degrading treatment or punishment. The Criminal Code of Ukraine enshrines the corpus delicti, which are based on the commission of actions that violate the relevant right of the person: Art. 127 of the Criminal Code of Ukraine (torture); Part 2.3 of Art. 365 of the Criminal Code of Ukraine and Art. 373 of the Criminal Code of Ukraine. Ukraine's ratification of the 1950 Convention and the adoption of the Law of Ukraine «On Enforcement of Decisions and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights» marked a new milestone in the international human rights mechanism. The appeal of Ukrainian citizens to the ECtHR allows to protect their rights and identify systemic shortcomings in the legislation and practice of its application and, ultimately, to approach the ideal model of human rights. Therefore, the purpose of the qualification work is to analyze the content of the provisions of Art. 3 of the 1950 Convention and analysis of the practice of its application in the decisions of the ECtHR. The object of study of this qualification work is public relations in the field of application of the ECtHR provisions of Art. 3 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 regarding the observance of the prohibition of torture, inhuman or degrading treatment or punishment. The subject of the study is the ECtHR's Practice on Enforcement of Torture, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment. The theoretical and methodological basis of the study is conceptual approaches to ensuring compliance with the prohibition of torture, inhuman treatment and degrading treatment or punishment. In the course of the research dialectical, comparative-legal, dogmatic methods of scientific cognition, as well as analysis and synthesis were used.