Викривачі корупції в інституційному механізмі запобігання корупції в Україні: проблемні питання правового визначення правового статусу та забезпечення захисту

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається зі 102 сторінок, містить 93 джерела використаної інформації. Сьогодні, Україна є суб’єктом міжнародних відносин, політикою якої є тримання курсу на євроінтеграцію, що є певним поштовхом на прийняття та зміну вже існуючих нормативно-правових актів урядом країни, відповідно до норм міжнародного законодавства, особливо в частині протидії корупції, адже на даному етапі євроінтеграційного розвитку України, подолання корупції є нагальним питанням, оскільки однією із причин недієвої роботи державного апарату є саме корупція. В таких умовах викривачі корупції є ключовим елементом у викритті корупційних схем, які існують як у приватних компаніях так і у державному секторі. Корупція є основним гальмівним фактором розвитку української держави. Нею охоплена і державна, і приватнасфери. Відсутність реальних і комплексних реформ насамперед у державних інститутах, призводить до їх стагнації та поширення корупційних практик. Про це в першу чергу свідчать показники рівня сприйняття корупції в Україні. Зокрема, слід зазначити, що Україна в 2020 році суттєво погіршила свої позиції в рейтингу «Індекс сприйняття корупції» й знизила свої показники зі 120 на 126 місце у порівнянні з даними за січень 2019 року. За рік Україна втратила два пункти та з 30 балами повернулася на рівень 2017 року. З огляду на зазначене вище, метою кваліфікаційної роботи є цілісний аналіз та комплексне дослідження положень чинного законодавства України в частині правового визначення правового статусу викривачів корупції в інституційному механізмі запобігання корупції в Україні та забезпечення їх захисту для здійснення пошуку проблемних питань окресленої частини законодавства та його реалізації задля формування висновків та пропозицій теоретичного та практичного характеру. Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є врегульовані чинним законодавством України правові відносини у сфері діяльності викривачів корупції з метою мінімізації та запобігання корупційних проявів в Україні. Предметом дослідження є викривачі корупції в інституційному механізмі запобігання корупції в Україні: проблемні питання правового визначення правового статусу та забезпечення захисту. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми наукового пізнання, що дозволяють вивчати явища та процеси в їх взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємозумовленості. Історико-правовий метод дозволив визначити витоки та передумови становлення інституту викривачів в Україні та світі, а також розуміння викривача як суб’єкта антикорупційної діяльності. Гносеологічний метод застосовувався під час з’ясування ролі викривача у протидії порушенням законодавства. Формально-логічний метод наукового пізнання дозволив визначити основні поняття юридичних конструкцій, що категоріально формують правовий механізм забезпечення прав викривачів. Методи класифікації та групування були використані для проведення класифікації досліджуваних правових категорій. Аналітичний метод дав можливість опрацювати пропозиції та рекомендації щодо оптимізації правового регулювання забезпечення прав викривачів в Україні.

EN : Qualification work consists of 102 pages, contains 93 sources of information used. Today, Ukraine is a subject of international relations, whose policy is to maintain a course of European integration, which is a certain impetus for the adoption and amendment of existing regulations by the government, in accordance with international law, especially in the fight against corruption. stage of Ukraine's European integration development, overcoming corruption is an urgent issue, as one of the reasons for the ineffectiveness of the state apparatus is corruption. In such circumstances, whistleblowers are a key element in exposing corruption schemes that exist in private companies or the public sector. Corruption is the main obstacle to the development of the Ukrainian state. It covers both public and private spheres. The lack of real and comprehensive reforms, primarily in state institutions, leads to their stagnation and the spread of corrupt practices. This is primarily evidenced by indicators of the level of perception of corruption in Ukraine. In particular, it should be noted that in 2020 Ukraine significantly deteriorated its position in the rating "Corruption Perceptions Index" and dropped from 120 to 126 place compared to January 2019. During the year, Ukraine lost two points and returned to the level of 2017 with 30 points. The purpose of the qualification work is a comprehensive analysis and comprehensive study of the current legislation of Ukraine in terms of legal definition of the legal status of whistleblowers in the institutional mechanism for preventing corruption in Ukraine and ensuring their protection to search for problematic issues of a practical nature. The object of study of this qualification work is the legal relations regulated in the current legislation of Ukraine in the field of corruption detectors in order to minimize and prevent corruption in Ukraine. The subject of the study is the detectives of corruption in the institutional mechanism for preventing corruption in Ukraine: problematic issues of legal definition of legal status and protection. The methodological basis of the work are general and special methods and techniques of scientific knowledge, which allow to study phenomena and processes in their relationship, interdependence and interdependence. The historical and legal method allowed to determine the origins and preconditions for the establishment of the institution of whistleblowers in Ukraine and the world, as well as the understanding of the whistleblower as a subject of anti-corruption activities. The epistemological method was used to clarify the role of whistleblowers in combating violations of the law, to consider the institution of whistleblowers as an object of legal protection, to study the legal nature and content of rights, duties, guarantees and responsibilities of whistleblowers, to disclose means and ways to ensure whistleblowers' rights. Formal-logical method of scientific knowledge allowed to determine the basic concepts of legal constructions that categorically form the legal mechanism for ensuring the rights of whistleblowers. Methods of classification and grouping were used to classify the studied legal categories. The analytical method provided an opportunity to develop proposals and recommendations for optimizing the legal regulation of whistleblowers in Ukraine.