Інституційна трансформація дипломатичної служби США наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Abstract

UA : Об’єктом дослідження є дипломатична служба США наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.. Предметом дослідження інституційна трансформація дипломатичної служби США наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.. Мета дослідницької роботи полягає у вивчені характерних рис діяльності державної установи й розгляді трансформацій практичних і теоретичних засад Департаменту. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні питання, тому увага приділяється не лише безпосередньо об'єкту, а й обставинам його формування. Дійсно, ми знаємо, що всі сфери зовнішньої політики тісно взаємопов’язані і навіть незначні зміни в одному регіоні чи сфері, наприклад питання безпеки, неминуче призведуть до змін у всіх областях діяльності. Тому для нас дуже важливо системне вивчення цього питання. Крім того, ми відзначили розвиток організації та структури Департаменту, який перейшов до різноманітного та інклюзивного підходу в кадровій політиці, активного використання новітніх технологій у роботі та забезпечення безпеки персоналу. Розглянувши джерелознавчу базу ми можемо говорити про те, що завдяки законодавству Сполучених Штатів структура Державного департаменту США є досить розгалуженою, складною і потребує великої кількості співробітників. Це свідчить про рівень його організованості та багатогранності, що робить установу цікавим об’єктом дослідження для іноземних партнерів. Висновки. Діяльність Держдепу спрямована на просування інтересів США, зміцнення їх союзників і альянсів, використання конкурентних переваг, поглиблення відносин у сфері безпеки та протидію загрозам американському населенню. Зусиллями патріотично налаштованого колективу досягаються зовнішньополітичні та цілі в області розвитку інституції. Їхня кінцева мета — зміцнити країни, що розвиваються, аби змінити статус Сполучених Штатів з донора на партнера. Головним завданням дипломатичних службовців вважають своїм головним завданням створення світу безпечних, процвітаючих, незалежних та економічно інтегрованих держав, які разом працюють над вирішенням спільних проблем. Тому що ключ до стабільності та розвитку США – це добробут їх союзників і відсутність глобальних загроз. Департамент має відповідні засоби та трудові ресурси для підготовки та залучення кваліфікованих спеціалістів до різних служб шляхом не лише навчання, а й відбору кандидатів за високими стандартами. Курси розраховані на широку вікову та освітню категорію: від випускників коледжів до викладачів університетів. Особливістю більшості курсів і планів є мінімальний час навчання: від одного до двох років. Однак той факт, що майже кожна програма вимагає від учасника перебування на дипломатичній службі не менше 5 років, унеможливлює залучення студента, який не зацікавлений у побудові кар’єри у зовнішніх відносинах. Саме різноманітні програми надають перспективи кар’єрного зростання для професіоналів, які відображають культурне та етнічне розмаїття Сполучених Штатів. Ключовим каталізатором змін у структурі Департаменту стало зростання нерівності, поширення тенденції насильства, соціальної боротьби, кривавих внутрішніх міжетнічних конфліктів і релігійних зіткнень з високим міжнародним резонансом, періодичних політичних крих та економічних занепадів і вторгнення великих держав у внутрішні справи. Саме спроба встановити однополярний світ і розвиток нерівності між розвиненими країнами та країнами периферії вимагали від США створення нової стратегії для просування своїх інтересів та трансформації дипломатичної служби. Закінчення «холодної війни» призвело до планування та реалізації публічної та культурної дипломатії Вашингтону в складній системі міжнародних відносин шляхом створення багатополярного світового порядку та появи нових акторів на міжнародній арені. На розвиток культурної дипломатії вплинули загроза міжнародного тероризму та необхідність забезпечення національної безпеки. США зіткнулися з новим викликом у побудові нових культурних контактів з ісламським світом, що спонукало його зосередити свої зусилля на покращенні іміджу Сполучених Штатів на Близькому Сході. Варто зазначити, що питання використання «м’якої сили» викликало дискусії серед американських чиновників, що знайшло відображення у фінансуванні культурних програм. Основними методами впливу були нові версії інтернет-телебачення, дипломатія, обміни в освіті. Перед публічною дипломатією Сполучених Штатів було поставлено три стратегічні завдання: перша — запропонувати цільовій аудиторії позитивну картину світу, шанс для розвитку на основі американських цінностей; другий — плекати спільні інтереси та цінності; по-третє – маргіналізація ідеї екстремізму в зарубіжних країнах. Тому Держдепартамент повинен розвиватися як на зовнішній, так і на державній службі, а також залучаючи провідних сторонніх експертів з більш вузькими знаннями з питань, які будуть важливими для американського керівництва в ХХІ столітті. Це включатиме як повернення до основ дипломатичного досвіду, заснованого на доктрині, тематичних дослідженнях і професійній освіті, так і їх поширення в сферах, які визначать роботу Держдепартаменту в найближчі десятиліття. Глобальні зміни безпосередньо впливають на політичну та економічну ситуацію всередині країни, що, у свою чергу, створює виклики для внутрішньої політики, яка безпосередньо пов’язана із зовнішньою. Також не варто забувати про важливість реформування Департаменту – децентралізації, навчання, зняття гендерних бар’єрів, відновлення довіри персоналу до інституції. Сьогодні Дипломатична служба США оптимізує свою роботу відповідно до сучасних міжнародних вимог і змін, постійно реформуючи свої механізми та інструменти. Наявність загальнонаціональної стратегії залучення інновацій та розвитку технологічного потенціалу демонструє усвідомлення Вашингтоном важливості цифрової політики. Відділ активно інтегрує новітні технології від пошуку та обробки інформації до шляхів досягнення своїх цілей і завдань, а саме організації ефективного робочого процесу із залученням персоналу з усього світу в режимі онлайн; зміцнення позицій і методів публічної дипломатії; запобігання кібератакам на державні установи та забезпечення інформаційної безпеки американських громадян; поширення свого досвіду та технологій для забезпечення енергетичної безпеки партнерів. Безсумнівно, нові ефективні технологічні платформи, що дозволяють проводити віртуальні зустрічі, допомагають не тільки продовжити дипломатичну діяльність Сполучених Штатів під час пандемії, не допускаючи припинення міжнародної комунікації, а й розширити кордони для впливу та співпраці. Навіть у такій демократичній країні, як США, гендерна дискримінація історично існувала в дипломатичних службах, прямо чи опосередковано. Але, незважаючи на значні трансформації та збільшення кількості жінок-послів у Держдепі, більшість дипломаток відправляються до столиць, менш стратегічного значення для американської держави. Крім того, слід зазначити, що американські дипломатичні місії в Росії, Канаді, Китаї, Саудівській Аравії, Німеччині, Ізраїлі, Туреччині, Іспанії та Польщі ніколи не очолювали жінки. Однак їх часто призначають на посаду глав дипломатичних представництв у країнах із значними соціально-культурними проблемами. Соціальні та культурні бар’єри змушують жінок-дипломатів обирати між сім’єю та кар’єрою, і втримати баланс далеко не можливо, враховуючи, що дипломатична служба – це не просто робота, а спосіб життя. Іноді жінки є займають другий план, оскільки зовнішньополітична сфера не пристосована до гнучких домовленостей або відходу від традиційного шляху просування. Щоб допомогти подолати труднощі успішної та продуктивної роботи, жінкам необхідно розширити програми та курси, де молоді співробітники зможуть навчитися у досвідчених професійних жінок, як керувати власним прогресом і збалансувати кар’єрні цілі з сімейними зобов’язаннями. Можна з упевненістю сказати, що дипломатична служба для американського громадянина, особливо за кордоном, може нести в собі багато ризиків, небезпек і достатньо випробувань для людини. Країни мусульманського світу, Центральної Африки та Близького Сходу є одними з найнебезпечніших регіонів для служби. Важливо підкреслити, що уряд США робить все можливе для забезпечення безпеки своїх громадян: від курсів для персоналу до нормативної бази. Будь-який терористичний акт проти дипломатів не пройшов повз увагу президента США чи Конгресу і завжди був предметом негайних дій. Терористичні атаки 11 вересня 2001 р. зробили Сполучені Штати провідною державою у антитерористичній боротьбі, встановивши нові стандарти та заходи для підтримки міжнародної безпеки. Зауважимо, що жодна країна, в тому числі й США, не в змозі самостійно боротися з тероризмом, оскільки це має бути консолідованою роботою іноземних урядів, державних та недержавних організацій як за кордоном, так і всередині країни. Як показав серпень 2021 року, незважаючи на потужні стратегії, навчання в Сполучених Штатах не може гарантувати всебічний захист своїх відданих співробітників. Нарешті, пандемія коронавірусу скоригувала можливості та плани терористичних організацій, а прихід до влади Джо Байдена ознаменував зміну підходу до протидії терористичним загрозам.

EN : The US Department of State is the main institution in the United States, which is entrusted with the function of the Ministry of Foreign Affairs. In addition to pursuing national interests, the central executive focuses on organizing and supporting a democratic, peaceful, and stable world by promoting, developing, and improving the lives of Americans, both inside and outside the country. The modern diplomatic mission of Washington is a powerful institution that changes international norms, the structure of governmental and non-governmental organizations, broadcasts the agenda and new trends on the world stage. The Department owes its success and influence to institutional reforms, diplomatic staff who have worked hard to strengthen the nation and international image of the country. The factors’ issue that contributed to the internal transformation of the US Department of State, the reasons for its effectiveness, mechanisms and tools for success, are extremely relevant. This topic is a relevant issue for Ukraine, as it is actively developing the methods of modernizing its foreign policy strategy aimed at enhancing the role of the state as an actor on the international arena. Given the expansion of the partnership between the United States and Ukraine, it is important to emphasize the need to learn from the experience of organizing foreign policy, formulating a foreign policy strategy and planning the development of international cooperation. The relevance of my research paper is also due to a limited coverage of this issue in domestic Ukrainian works and the need for its scientific development and in-depth study. The research object is the US diplomatic service in the late ХХ – early ХХІ century. The research subject is the institutional transformation of the US diplomatic service in the late ХХ – early ХХІ century. The aim of the research is to study the state institution’s characteristics and to consider the transformation of practical and theoretical principles of the US State Department. For achieving the above set aim we are investigate the following specific research objectives:  to consider the structure of the US State Department;  to analyze the goals, objectives, functions and personnel policy of the institution;  to study the preconditions of institutional transformations of the Department;  to determine the main tools of the diplomatic mission's strategies at the turn of the century;  to analyze the internal and external challenges of the US State Department at the present stage. The chronological frame of this study covers the period from the end of the ХХ century to the beginning of the XXI century, i.e. from the collapse of the bipolar system associated with the breakup of the USSR to the deployment of a large-scale fight against international terrorism. The geographical scope of the study lies in the modern borders of the United States, as well as the countries that are direct objects of foreign policy of the USA. As for the novelty of the research, it consists in the complex research of the issue; therefore, the attention is paid not only to the object directly but to the circumstances of its formation. Indeed, we know that all spheres of foreign policy are closely interconnected and even minor changes in one region or area, such as the economy, will inevitably lead to changes in all areas of activity. Thus, a systematic study of this issue is very important for us. In addition, we specified the development of the organization and structure of the Department, which has moved to a diverse and inclusive approach in personnel policy, the active use of the latest technologies in the work and staff safety. The theoretical significance of the research consists in the fact that on the basis of a large amount of the material analyzed and conclusions made it is possible to further elaborate and improve the theoretical principles concerning the principles of practices and programs of the Department of State, their implementation on the world stage and cooperation with international partners. The applied significance of the research is that the conclusions made during the study may be useful, especially for the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, as well as for public and private Ukrainian organizations engaged in developing foreign policy concepts or carrying out economic, political and educational activities abroad, as understanding the specifics of the US diplomatic mission will help to form a successful institution for the realization of Ukraine’s national interests abroad. Conclusions. Under the US laws, the structure of the US State Department is quite extensive, complex and requires a large number of employees. This indicates the level of its organization and versatility, which makes the institution an interesting object for research for foreign partners. The activities of the US State Department are aimed at advancing America's interests, strengthening its allies and alliances, taking advantage of competitive advantages, deepening security relations and countering threats to the American population. The foreign policy and development goals of the institution are achieved through the efforts of patriotic staff. Their ultimate goal is to strengthen developing countries in order to change the status of the United States from the donor to the partner. Diplomatic officials consider the main task of creating a world of safe, prosperous, independent and economically integrated states, which are working together to solve common issues. The path towards the US stability and development lies in the well-being of its allies and absence of global threats. The US State Department has the appropriate facilities and human resources to train and attract qualified professionals to various services not only through training but also selecting the candidates according to high standards. The courses are designed for a wide age and education category: from college graduates to university professors. The peculiarity of most courses and plans is the minimum time spent on training: from one to two years. However, the fact that almost every program requires a participant to remain in the diplomatic service for at least 5 years makes it impossible to attract a student who is not interested in building a career in foreign relations. Namely, a variety of programs provide career prospects for professionals who reflect the cultural and ethnic diversity of the United States. The main stimulus for changes in the structure of the Department was the development of inequality, a growing trend of violence, social struggle, bloody internal racial and ethnic conflicts and religious clashes with high international resonance, periodic political and economic crises and interference of major powers in internal affairs. It was the attempt to establish a unipolar world and the development of inequality between developed countries and peripheral countries that required the United States to create a new strategy to promote its interests and transform the diplomatic service. The end of the Cold War led to the planning and implementation of US public and cultural diplomacy in a complex system of international relations through the creation of a multipolar world order and emergence of new actors on the international arena. The development of cultural diplomacy was influenced by the threat of international terrorism and the need to ensure national security. Washington has faced a new challenge in building new cultural contacts with the Islamic world, prompting it to focus its efforts on improving the image of the United States in the Middle East. It is worth noting that the issue of the use of "soft power" caused debates among American officials, which was reflected in the funding of cultural programs. The main methods of influence were new versions of Internet television, diplomacy, exchanges in education. Three strategic goals were set for the public diplomacy of the United States: the first was to offer the target audience a positive picture of the world, a chance for development based on American values; the second consisted in cultivating common interests and values; the third goal aimed at marginalization of the idea of extremism in foreign countries. Therefore, the State Department must develop, both in foreign and civil service, and by engaging leading third-party experts with extremely specialized knowledge of the issues which will be important to American leadership in the 21st century. This will include both a return to the foundations of diplomatic experience based on doctrine, case studies and vocational education, and their dissemination to the areas that will determine the work of the State Department in the coming decades. Global change directly affects the political and economic situation inside the country, which in turn poses challenges for domestic policy directly related to foreign policy. We should also not forget the importance of reforming the Department, namely decentralization, training, removal of gender barriers, restoring staff confidence in the institution. Today, the US Diplomatic Service is optimizing its work in line with the current international requirements and changes by continuously reforming its mechanisms and tools. The presence of a nationwide strategy to attract innovation and develop technological capacity demonstrates Washington's awareness of the importance of digital policy. The department actively integrates the latest technologies from information retrieval and processing to the ways to achieve its goals and objectives, namely organization of an effective work process with the involvement of staff from around the world online; strengthening the positions and methods of public diplomacy; preventing cyberattacks on government agencies and ensuring the information security of American citizens; dissemination of its experience and technologies to ensure energy security of partners. Undoubtedly, the new effective technology platforms, which allow for virtual meetings and conferences, help not only to continue US diplomatic activity during the pandemic, preventing the cessation of international communication, but also to expand borders for influence and cooperation. Even in a democracy like the United States, gender discrimination has historically existed in diplomatic services, directly or indirectly. But despite significant transformations and an increase in the number of women ambassadors in the US State Department, most diplomats are sent to capitals of less strategic importance to America. In addition, it should be noted that American diplomatic missions in Russia, Canada, China, Saudi Arabia, Germany, Israel, Turkey, Spain, and Poland have never been headed by women. However, they are often appointed as heads of diplomatic missions in countries with significant socio-cultural problems. Social and cultural barriers force women diplomats to choose between family and career, and it is far from possible to maintain a balance, given that diplomatic service is not just a job but a way of life. Sometimes women are secondary, as the foreign policy sphere is not adapted to flexible arrangements or a departure from the traditional path of advancement. To help overcome the challenges of successful and productive work, women need to increase programs and courses where young staff can learn from experienced professional women how to manage their own progress and balance career goals with family commitments. We can confidently say that the diplomatic service for an American citizen, especially abroad, can carry many risks, dangers and enough trials for a person. The countries of the Muslim world, Central Africa, and the Middle East are some of the most dangerous regions for service. It is important to emphasize that the US government is doing everything possible to ensure the safety of its citizens: from staff courses to the regulatory framework. Any terrorist act against diplomats has not escaped the attention of the US President or Congress, and has always been the subject of immediate action. The terrorist attacks of September 11, 2001, made America a leading counterterrorism power, setting new standards and measures to maintain international security. It should be noted that any country, including the United States, is not in a position to fight against terrorism on its own, as it must be a consolidated work of foreign governments, governmental and non-governmental organizations, both abroad and within the country. As August 2021 showed, despite strong strategies and training the United States cannot guarantee comprehensive protection for its loyal employees. Finally, the coronavirus pandemic altered the capabilities and plans of terrorist organizations, and Joe Biden's rise to power marked a change in th approach to countering terrorist threats.